Киянам, які скаржаться на якість води, кажучи, що вона «жовта і смердить», краще користуватися водою з бювету.
Експертка з якості продуктів, професорка Київського національного торгово-економічного університету Олена Сидоренко в інтерв'ю «Вечірньому Києву» розповіла про правила споживання води з бюветів.
Так, воду, що надходить з підземних джерел, не можна зберігати у пластиковій тарі кілька днів — її краще наливати у скляні ємності і використовувати протягом доби.
«Біля кожного бюветного комплексу повинна бути табличка, де вказана інформація про стан води. Якщо немає такої інформації або ж запах та колір води викликає сумнів, то її пити не варто», — зазначає експертка і додає, що перевірити стан води у київських бюветах можна на сайті спеціального комунального підприємства «Київводфонд».
«Перевірити якість води можна і самому, віднісши зразок у лабораторію. Такі дослідження, звичайно, коштують недешево — у межах тисячі гривень. Але можна віддати воду на дослідження за окремими показниками, тоді це буде дешевше», — додала експертка.
За її словами, перш за все потрібно звертати увагу на водневий показник — рН має знаходитися у межах 6,5 — 8,5. Він вважається комплексним — якщо рН не відповідає нормі, то й інші параметри матимуть відхилення.
Олена Сидоренко також зазначила, що воду з бюветів краще додатково не обробляти — кип'ятити або ж пропускати через фільтри. При додатковому очищенні її біологічна цінність знижується.
Вона також відповіла на запитання про безпеку води з крану: «Вода з крану є безпечною, адже вона проходить знезараження. Для очищення її від хлору можна використовувати побутові глечики. Але варто пам’ятати, що вода з крану не буде корисною, оскільки її біологічна цінність дуже низька».
Раніше у «Київводоканалі» пояснили моторошну блакитну та щільну піну на поверхні головної водної артерії України — Дніпра. Цвітіння провокується синьо-зеленими водоростями, і цей процес посилюється у зв'язку з забрудненням річок фосфатами.
Фото з Pixabay.