Пандемія коронавірусу не лише підкосила здоров'я українців, але й завдала відчутного удару по фінансовому становищу. Звісно, є й такі, хто отримав зиск від цієї ситуації. Адже будь-яка криза зачіпає не всіх. Проте переважна більшість населення все ж втратила споживчі можливості: сьогодні вони не мають змоги придбати те, що купували кілька років тому.
Водночас ми спостерігаємо цікаву картину: на українських дорогах не лише не поменшало дорогих автівок, а навіть побільшало. Експерти це пов'язують із процвітаючою тіньовою економікою, де показник доходить до 50%. Будь-які кризи, катаклізми в Україні призводять лише до зростання тіньового сегмента. Проте є важливий нюанс. Значний відсоток тіньових доходів припадає на найзаможніших людей. А в кризові часи найбільше страждають бідні та середні верстви населення, у яких відсоток тіньових доходів значно менший.
Наскільки українці бідні стосовно європейців, коли в Україні людям жилось найкраще й найгірше та які ментальні зміни відбулись в останні роки, «ФАКТИ» розпитали у завідувачки відділу дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В Птухи НАН України, кандидатки економічних наук Людмили Черенько.
— Людмило Миколаївно, яке місце за рівнем бідності Україна посідає у світі?
- Це надзвичайно складне питання, оскільки не існує універсальних критеріїв для порівняння. Тому міжнародні рейтинги завжди робляться з певними обмеженнями. Часто згадують критерій — 5 доларів США на добу на особу. Зокрема полюбляють цією цифрою маніпулювати депутати, називаючи дуже високий відсоток бідності в Україні. Проте не всі знають, що суть цього критерію полягає в перерахунку доларів США не за обмінним курсом, а за паритетом купівельної спроможності, який спеціально для цього розраховується різними структурами. Найчастіше використовують паритет Світового банку, який розраховують раз на 10 років для понад 100 країн. Береться до уваги понад 600 товарних позицій. За цим паритетом курс кардинально відрізняється від обмінного.
Якщо брати за сьогоднішнім паритетом купівельної спроможності, долар коштує приблизно 8 грн. Тобто те, що можна купити за 1 долар у США, у нас вдасться придбати за 8 грн. Це реальний курс на споживчому ринку. Якщо ми розглядаємо критерій 5 доларів на добу на особу, то у нас практично вже немає таких бідних. За останніми даними це менш як 0,5%, в межах статистичної похибки. Менше ніж 40 грн на добу в Україні вже майже ніхто не отримує.
Даний міжнародний монетарний критерій найбільш вживаний і він залежить від країни. Так, для Латинської Америки — це 2,5 долари, для країн Східної Європи — 5 доларів, для країн Західної Європи ця межа набагато вища — 17 доларів.
Читайте також: Пенсії в солідарній системі не мають залежати від зарплати, — Елла Лібанова
— Все ж, якщо порівняти Україну з сусідніми країнами, наскільки у нас все погано? Чи все ж добре?
- Проводити таке порівняння надзвичайно важко. Та ж Росія має дуже непрозору статистику, там часто або просто не дають цих даних, або інформація не відповідає дійсності.
Ще до війни, коли ми зустрічались з дослідниками на різних міжнародних форумах, ставало зрозуміло, — в Росії бідність глибша за нашу, тобто більший відсоток людей живе у стані крайньої бідності.
Якщо порівнювати нас з Європою, сьогодні найбільш доречно це робити за критерієм так званої депривації. Для розрахунку цього критерію відібрали 9 позицій, зокрема наявність деяких товарів (телевізор, автівка тощо), певної суми коштів на випадок непередбачуваних обставин (від 1 до 2 місячних доходів), можливість провести тижневу відпустку з сім'єю принаймні раз на рік не вдома чи у родичів та інші критерії. Вони свідчать про базові речі в житті, які необхідні для вимірювання немонетарної бідності в країнах ЄС. Якщо сім'я має 3 з 9 ось цих позбавлень, вона вважається депривованою, інакше кажучи, бідною. Якщо 4 з 9 — це глибока депривація.
Наша статистика вже кілька років за цим критерієм досліджує рівень бідності. Згідно з цими показниками можемо порівнювати Україну з країнами ЄС. Звичайно, від старої Європи ми відрізняємось, але з Болгарією, Румунією, Грецією перебуваємо приблизно в однакових межах.
— За останні роки наше місце в цьому умовному рейтингу змінилось?
— Ці депривації не такі чутливі до певних змін, як монетарні критерії. Адже йдеться про речі, які не дуже мінливі в часі. Так, вони багато в чому залежать від наявності грошей, але якщо у 2015 році був різкий стрибок монетарної бідності, мало не у двічі, при цьому деприваційна бідність несуттєво змінилась.
Суттєвих змін не відбулось, проте такий показник, як провести сім'єю тижневий відпочинок не вдома і не в родичів — погіршився.
Також за останні 10 років погіршилась доступність до медичних послуг, як через брак коштів у населення, так і внаслідок проблеми інфраструктурної доступності.
Читайте також: Затримка зарплати: як отримати компенсацію
Якщо говорити про бідність за міжнародним критерієм, то менше 1% українців живуть за межею бідності. Проте таких критеріїв багато. Лише в офіційному українському моніторингу, що готується Мінсоцполітики з іншими міністерствами, прописано 7 критеріїв бідності.
Наприклад, ЄС використовує свій критерій, який розраховується як 60% медіани доходу (медіана — це певний різновид середньої величини). Отже, береться медіанний (середній) дохід по країні. Якщо доходи сім’ї менш як 60% медіанного доходу країни, така сім'я є бідною.
В Україні застосовують 2 основні національні критерії: перший — фактичний прожитковий мінімум (у 2020 році в середньому 3847 грн на особу на місяць), другий — відносний критерій. Ми беремо не 60% доходів, як у ЄС, а 75% витрат (у 2020 році в середньому 2987 грн на особу на місяць). Цей критерій в Україні застосовується з 2000 року.
Якщо ми говоримо про фактичний прожитковий мінімум, то населення, у якого витрати менші за цей показник, у 2019 році їх було 41%, а в 2020 — 47%. Минулий 2020 рік дав суттєве зростання.
З 2017 по 2019 роки ми спостерігали хороший тренд, коли дуже швидко знижувались масштаби бідності. 2020 рік мав дати 35−37%, а в результаті отримали 47%.
— Наскільки суттєво коронавірус вплинув на рівень бідності українців?
— Безумовно, такий вплив був. Проте, наразі ще рано говорити, наскільки зросла бідність через коронавірус, а наскільки на цей показник вплинули інші чинники. Минуло мало часу. Ми тільки-но отримали дані за 2020 рік, а ще потрібно їх мати за 2021 рік.
Щоправда, маю зазначити: підвищення рівня бідності 2020 року — це не лише коронакриза. В першому кварталі 2020 року ми вже помітили стрімке зростання кількості бідних. Хоч тоді ще не було карантину, його вели в середині березня. Фактично перший квартал не мав би давати таких ознак. Проблеми з економікою почались наприкінці 2019 року. В листопаді були перші негативні дзвіночки, грудень чітко свідчив про економічні проблеми. Всі поважні національні та міжнародні інституції різко змінили макропрогноз на 2020 рік з дуже оптимістичного на нейтральний.
Звичайно, коронакриза все підсилила. Те, що бідність почала миттєво зростати в першому ж кварталі, свідчило про те, що економічні проблеми одразу ж «відкинули людей назад». В українців не виявилось певного запасу міцності, зокрема заощаджень, які б дозволили ще пів року триматись «на плаву». Зазвичай, коли йдеться про економічний спад, ще пів року чи й рік економічні показники залишаються на попередньому рівні. У нас бідність зросла практично миттєво.
Ми це пояснюємо тим, що, на жаль, з 2008 року населення України так і не оговталось від низки криз. Після фінансово-економічної кризи були роки стагнація, потім нова криза. 2017−19 почався вихід з кризи, але не повністю вийшли, і люди одразу опинились у новій кризовій хвилі.
Читайте також: Ризик бідності серед пенсіонерів не найвищий, — демографиня Елла Лібанова
— Які регіони найбідніші в Україні?
— Чіткої географії бідності не існує. Кілька регіонів потрапляють в осередки вищої вразливості до бідності, інші — в групу з низькими показниками. Періодично, раз на 5 років, з'являється регіон «лідер». Певний час це була Волинська, інший — Луганська, Кіровоградська. Наразі це Чернівецька та Рівненська області.
Незмінним є Київ, де найнижчі показники бідності. Разом зі столицею вже понад 10 років йде поруч Івано-Франківська та Львівська області, в останні роки до них доєдналася Вінницька область.
— До початку бойових дій на сході, часто доводилось чути думку, що Донбас годує Україну. В ті часи Донецьк дійсно був одним із найзаможніших регіонів?
- В цьому регіоні бідність ніколи не була на низькому рівні, проте там люди отримували високі доходи. Тобто спостерігалась велика диференціація. За середнім рівнем доходу регіон обіймав 2 чи 3 місце після Києва, але частка бідних там ніколи не була маленькою.
Читайте також: Служба зайнятості: хто може стати на облік, який розмір допомоги по безробіттю та кому роботодавці готові платити 20 тисяч
Фото Сергія ТУШИНСЬКОГО, «ФАКТИ»