Питання, пов'язані зі спадщиною, дуже важливі. А з недавніх пір особливої актуальності набуло питання успадкування землі, ринок якої вільно заробив цього літа. Адже отримання права власності на земельну ділянку має безліч унікальних особливостей, зокрема, коли земля передається у спадок. Розібратися у всіх цих нюансах «ФАКТАМ» допомогла адвокатка АО «Ассирія» Лілія М'яка.
— Які існують законні підстави для отримання у спадок земельної ділянки?
— Усім своїм клієнтам я рекомендую починати підготовку для отримання земельної ділянки у спадок якомога раніше, до настання цієї події. Іншими словами, вже зараз кожен з вас, хто володіє потенційним правом на спадкування земельної ділянки, повинен здійснити низку підготовчих дій, щоб надалі легко та максимально швидко мати можливість вступити у спадок.
Для цього необхідно, як мінімум, поспілкуватися зі справжнім власником земельної ділянки, переглянути документи на землю, визначитися з тим, який акт на право власності є в наявності (старого зразка — рожевий і не містить кадастрового номера, новий — зелений з кадастровим номером), перевірити, чи зареєстровано право власності на землю в Реєстрі прав на нерухоме майно, чи немає якихось обтяжень, про які власник землі може і не знати (наприклад, арешт суду по кримінальній або цивільній справі), подивитися, чи не зареєстровані права третіх осіб на дану земельну ділянку (наприклад, оренди) тощо.
Все це важливо зробити вже зараз. І як результат даних підготовчих дій ви отримуєте таку собі дорожню карту, що і коли вам необхідно робити. Чи то займатися реєстрацією земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та привласнювати кадастровий номер, чи то реєстрацією права власності в Реєстрі прав на нерухоме майно, чи то зняттям арештів.
У нашій практиці багато справ по зняттю з земельних ділянок арештів, про які власники навіть не підозрювали та дізналися лише через кілька років, тільки після звернення до нотаріуса для оформлення або заповіту, або правочинів із землею.
Так, сьогодні по місту Дніпро на підставі визначення слідчого судді одного з районних судів в межах кримінальної справи були накладені арешти на 487 земельних ділянок, що належать жителям міста. Природно, власників землі про це ніхто не повідомив, і для всіх ця інформація була шоком. Але в реєстрі арешти «висять», і зараз ми займаємося тим, що оскаржуємо ці дії та знімаємо арешти. До речі, рекомендую перевірити, чи не потрапила ваша земельна ділянка у ці 487 заарештованих.
Або ще один поширений момент: помилка в написанні прізвища, імені або по батькові власника землі. Це ті ситуації, коли в паспорті одне написання, а в правовстановлювальних документах на землю, свідоцтві про шлюб, народження — інше. Таке можливо і як технічна описка, і як неточний переклад з російської на українську. Багато громадян вважають такі неточності несуттєвими. Однак дані обставини не дозволять вам оформити спадщину у нотаріуса, і вам доведеться в судовому порядку вирішувати ситуацію, що склалася.
Все це я розповіла лише до того, щоб звернути вашу увагу на важливість підготовчого етапу та мотивувати вас на превентивні заходи.
А тепер розглянемо головні питання. Отримання у спадок земельної ділянки відбувається або на підставі заповіту, або за законом.
Із заповітом усе легко і зрозуміло. Власник землі, бувши живим і здоровим психічно, як правило, у нотаріуса (але закон передбачає й інші органи у виняткових випадках) оформлює правовий документ у встановленій законом формі, яким дає розпорядження, як у разі його смерті розпорядитися належним йому майном.
Звертаю вашу увагу, що спадкодавець на свій розсуд призначає спадкоємцями одну особу або кілька осіб, незалежно від сімейних чи родинних відносин. Також слід пам'ятати, що спадкодавець у будь-який час може скасувати заповіт, змінити його або скласти новий. Ми пам'ятаємо, що в разі складання кількох заповітів, дійсним вважається останній.
Крім цього, стаття 1214 Цивільного кодексу України встановлює коло осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. До них відносяться: малолітні, неповнолітні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки. Вони успадковують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом.
— Хто може стати спадкоємцем землі при відсутності заповіту? Як в цьому випадку заявити свої права на спадщину?
— Якщо за життя спадкодавця не було складено заповіту, то спадкування права власності на землю переходить до спадкоємців на загальних підставах і при збереженні цільового призначення земельної ділянки. Спадкування за законом відбувається у порядку черговості, встановленої Цивільним кодексом України. Всього закон визначає п'ять черг спадкоємців:
Важливо розуміти та пам'ятати, що кожна наступна черга спадкоємців набуває право на спадщину за відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від спадщини, їхньої відмови від прийняття спадщини.
У разі якщо спадкоємців двоє і більше, їхні частки у спадщині рівні. Однак вони можуть бути змінені шляхом письмової угоди між спадкоємцями, посвідченої нотаріусом.
Для того, щоб заявити про своє право на спадщину, необхідно звернутися до нотаріуса із заявою протягом 6 місяців з дня смерті спадкодавця. При собі потрібно мати паспорт, код, свідоцтво про смерть, документ, що підтверджує спорідненість (свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження тощо), правовстановлювальні документи на землю.
— Чи може людина, на яку оформлений заповіт, відмовитися від спадщини? Хто в такому разі успадковує земельну ділянку?
— Дійсно, закон надає право спадкоємцю за заповітом відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом або ж спадкоємця з правом обов'язкової частки. Для цього протягом 6 місяців з дня смерті спадкодавця необхідно звернутися до нотаріуса із заявою про відмову в прийнятті спадщини.
Багато громадян плутають неподання заяви про прийняття спадщини та подання заяви про відмову від спадщини. Це два різних юридично значущих діяння, які несуть абсолютно різні правові наслідки. І тільки розглянувши ваш індивідуальний випадок, адвокат дасть рекомендацію, як у ваших інтересах краще вчинити, чи то не подати заяву про прийняття спадщини, чи то написати відмову в чиюсь користь.
— Чи є відмінності при спадкуванні земельної ділянки під забудову або садівництво та землі сільськогосподарського призначення? Що робити, якщо ділянка, що передається у спадок, не має всіх документів або кадастрового номера?
— Це дуже важливі запитання, тому що, як правило, основні проблеми виникають саме з правовстановлювальними документами на землю.
Ми всі повинні для себе чітко усвідомити і прийняти за аксіому наступне: отримати у спадок можна лише ту земельну ділянку, на яку є документ, що підтверджує право власності спадкодавця на цю земельну ділянку. Саме тому я ще раз звертаю увагу на необхідність уважного вивчення тих документів, які у вас є.
Отже, нагадаю, які ж документи будуть підтверджувати право власності на землю:
Тепер розглянемо ситуацію, коли земельна ділянка не має кадастрового номера, а спадкодавець вже помер. В такому випадку вам необхідно якомога раніше звернутися до нотаріуса із заявою про вступ у спадок. Нотаріус підготує необхідні запити для органів земельного кадастру та для отримання вами витягу з Державного земельного кадастру.
Слід розуміти, що кадастровий номер — це унікальний номер земельної ділянки, і він присвоюється не людині, а саме земельній ділянці. Тому у вас буде достатньо часу для розробки технічної документації із землеустрою, погодження її в необхідних органах, реєстрації земельної ділянки в Держгеокадастрі та присвоєння їй кадастрового номера.
З практики скажу, що орієнтовний термін отримання кадастрового номера становить 1,5−2 місяці. Як бачите, все реально зробити до закінчення шестимісячного терміну з дня смерті спадкодавця. Після цього нотаріус зможе видати вам свідоцтво про право на спадщину.
Процедурних відмінностей при спадкуванні прав на земельну ділянку з різним цільовим призначенням — чи під забудову, чи під садівництво, чи сільськогосподарського призначення — немає. Особливості будуть в правовстановлювальних документах на землю, а також при наявності будівель на земельній ділянці.
— Які податки та в якому розмірі сплачуються при спадкуванні землі? Чи має значення при сплаті таких податків цільове призначення землі?
— За загальним правилом, звільняються від сплати податків при отриманні у спадщину земельної ділянки фізичні особи — резиденти, які мають 1-й або 2-й ступінь споріднення зі спадкодавцем. Всі інші фізичні особи — резиденти сплачують 5% податку на дохід фізичних осіб від оцінки землі, плюс 1,5% військового збору. Фізичні особи — нерезиденти повинні сплатити 18% податку на дохід фізичних осіб і військовий збір 1,5%.
Щоб визначити розмір податку, необхідно замовити експертну оцінку земельної ділянки у сертифікованого оцінювача.
Податковий кодекс України передбачає, що за нульовою ставкою податком обкладаються об'єкти спадщини для членів сім'ї спадкодавця 1-го та 2-го ступеня споріднення, а також для осіб з інвалідністю 1-ї групи, дітей-сиріт або таких, що мають статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, дітей з інвалідністю.
— Нещодавно парламент ухвалив у другому читанні законопроєкт щодо переходу прав на земельну ділянку у зв'язку з переходом прав на об'єкт нерухомого майна, на ній розташованого. Чи поширюються його норми на землю і нерухомість, що передається у спадок?
— Дійсно, 8 вересня 2021 року парламентом був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переходу прав на земельні ділянки у зв'язку з переходом прав на об'єкти нерухомого майна, які на ній знаходяться». На сьогодні цей закон ще не підписаний президентом України та не опублікований.
Будь-яких спеціальних норм і обмежень щодо земельних ділянок, які передаються у спадок, він не містить. Однак він встановлює загальні правила, які, безумовно, будуть поширюватися на спадкування об'єктів нерухомості та землі під ними.
Наостанок хочу зазначити, що зараз ми з вами розглянули умовно безконфліктне отримання у спадок земельних ділянок. Як судовий адвокат, можу сказати, що найцікавіше і складне відбувається при розподілі спадщини в судах. Спадкові війни можуть тривати довгими роками в судах, супроводжуватися реальними «бойовими діями» і неймовірним психологічним тиском кожної зі сторін. За спадок воюють діти з батьками, рідні брати та сестри, й всі ті, хто вважає, що спадщина з тих чи інших причин має належати саме їм. Можу сказати, що «Кайдашева сім'я» Нечуя-Левицького — це легкий тизер того, з чим ми, адвокати, стикаємося в судові будні, — підсумувала Лілія М'яка.
До речі, недавно Мінсоцполітики ініціювало внесення чергових змін до правил вступу у спадок. Зокрема, запропоновано розробити механізм компенсації коштів, які держава витратила на утримання літніх громадян в органах опіки. Таким чином, родичам померлих після їхньої смерті доведеться відшкодувати бюджетні кошти.
Фото: https://ua.depositphotos.com/