Останнім часом держава почала змінювати застарілі норми трудового законодавства. Нещодавно Верховна Рада ухвалила за основу проєкт Закону № 5388 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції трудових відносин». Законопроєктом пропонується внести зміни до Кодексу законів про працю України, законів України «Про охорону праці», «Про відпустки», «Про професійні спілки, їхні права та гарантії діяльності». Цими змінами спрощується процедура укладення строкового трудового договору та проходження випробування при прийнятті на роботу, оптимізується порядок надання роботодавцем інформації працівникові про умови, що застосовуються до трудового договору.
Змінами до Кодексу законів про працю України пропонується закріпити додаткові в порівнянні до чинного законодавства умови трудового договору. Наприклад, щоб працівник та роботодавець могли передбачити додаткові права, обов’язки та відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення та організації праці, умови припинення договору, в тому числі дострокового.
Також пропонується встановити, що трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк, та строковим, що укладається на визначений строк, але не більше ніж на п’ять років.
Кодекс доповнено статтею, яка містить положення щодо вичерпного переліку підстав для укладення строкового трудового договору, а також особливостей його припинення.
Пропонується передбачити, що випробування не встановлюється в разі укладення трудового договору:
У статті 36 Кодексу законів про працю України (КЗпП) пропонується розширити перелік підстав припинення трудового договору, доповнивши новим пунктом додаткові підстави, передбачені контрактом або строковим трудовим договором, укладеним у письмовій формі.
Крім передбачених статтею 40 КЗпП підстав звільнення працівника з ініціативи власника, пропонується передбачити нову підставу: «у зв’язку з припиненням повноважень посадових осіб юридичних осіб, що діють на основі приватної власності».
Положеннями статті 391 визначено підстави для продовження дії строкового трудового договору. Зокрема, статтю доповнено положеннями, якими передбачено: якщо трудовий договір, укладений на визначений строк, підписується з працівником повторно (два й більше разів) і перерва між звільненням та прийняттям на роботу становить менше як два тижні, трудовий договір вважається продовженим на невизначений термін, крім випадків укладення строкового трудового договору, передбачених пунктами 1−11 частини першої статті 231 КЗпП.
Продовження трудових відносин для завершення виконання роботи, визначеної строковим трудовим договором, не вважається продовженням дії трудового договору на невизначений строк.
З Кодексу законів про працю України пропонується виключити статті 43 та 431, які регулювали питання щодо розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) чи без обов’язкового інформування виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
Проєктом також пропонується врегулювати питання матеріальної відповідальності працівників, притягнення працівника до матеріальної відповідальності в повному розмірі, умов трудового договору щодо повної матеріальної відповідальності, розміру прямої дійсної майнової шкоди та порядку її відшкодування, а також колективної матеріальної відповідальності.
Про деякі особливості нового законопроєкту «ФАКТАМ» розповіла радниця Юридичної фірми EXPATPRO Тетяна Ященко.
— Які додаткові умови трудового договору пропонується ввести?
— Проєктом закону передбачаються суттєві зміни щодо врегулювання строкових трудових договорів — багато додаткових моментів можна буде внести до трудового договору. Таким чином, і роботодавець, і працівник зможуть вільніше визначити умови співпраці, захистити своє становище. Так, має бути оновлено редакцію статті 9−1 Кодексу законів про працю (КзПП) щодо можливості врегулювання відносин між роботодавцем та працівником іншим способом, аніж це передбачено у кодексі.
Якщо раніше в принципі неможливо було покласти додаткові обов’язки на працівника чи передбачити, наприклад, штраф як вид відповідальності, окремі чи спеціальні підстави для розірвання трудового договору, адже це погіршувало становище працівника, то із прийняттям законопроєкту 5388 роботодавець та працівник зможуть гнучкіше визначити умови роботи на власний розсуд. Водночас відтепер потрібно буде уважніше ознайомлюватися зі змістом трудового договору, бо переважна сила положень КЗпП у багатьох випадках вже не діятиме. Своєю чергою на роботодавця покладається обов’язок роз’яснити зміст договору, трудового законодавства, якими визначаються правила взаємодії між працівником та роботодавцем.
Це не означає, що тепер можна буде додавати такі пункти до трудових договорів. Так, додаткові підстави для розірвання трудового договору можуть бути передбачені у строкових письмових трудових договорах. Зокрема, пропонується деталізувати перелік випадків, коли може бути укладено строковий трудовий договір.
— Законопроєктом пропонується змінити вимоги щодо повної матеріальної відповідальності. Як саме?
— Перш за все змінено підхід до визначення того, які працівники несуть повну матеріальну відповідальність. Дотепер перелік таких осіб визначався спеціальним нормативно-правовим актом, що був затверджений ще за радянського періоду, та у кожному випадку необхідно було укладати спеціальний договір.
Законопроєктом пропонується передбачити інші випадки, за яких на працівника може бути покладено повну матеріальну відповідальність. Зокрема, якщо відповідні положення передбачені у трудовому договорі. Такі умови можна буде передбачити у письмовому трудовому договорі з працівником, який досяг вісімнадцятирічного віку, та робота якого пов’язана зі зберіганням, перевезенням, обробкою, продажем, використанням переданих йому цінностей.
Якщо неможливо врегулювати питання індивідуальної матеріальної відповідальності, допускається колективна матеріальна відповідальність. У такому випадку всі члени певного підрозділу несуть спільну відповідальність за заподіяну шкоду. Для застосування таких положень необхідно укласти окремо договір про колективну матеріальну відповідальність.
— Які зміни пропонуються стосовно відпусток працівників?
— Нарешті пропонується прибрати з законодавства положення, яке на практиці лише додає клопоту роботодавцю та вкрай рідко застосовується, — щодо обов’язкового затвердження графіку відпусток. Так, відбудуться зміни до Закону України «Про відпустки», якими обов’язковість графіків буде замінено на факультативність (право роботодавця), періоди та способи надання відпусток узгоджуватимуться між роботодавцем або уповноваженим органом та працівником.
— Чи зміняться права профспілок?
— Деякі зміни передбачаються. Зокрема, з Закону України «Про професійні спілки, їхні права та гарантії діяльності» виключається стаття 39. У цій статті було передбачено порядок надання згоди на звільнення працівника профспілковими організаціями. Що доволі справедливо, бо вона надзвичайно рідко на практиці застосувалась. Аналогічні положення будуть виключені з КЗпП, — підсумувала Тетяна Ященко.
Варто нагадати, що нещодавно в Україні набув чинності закон про електронні трудові книжки, який стосується як молоді, так і людей пенсійного віку. Цим документом передбачено п'ятирічний перехідний період, протягом якого до Державного реєстру повинні внести інформацію з паперових трудових книжок.
Фото https://ua.depositphotos.com/