Норвезький полярний дослідник, який перетнув на лижах Гренландію, став основоположником фізичної океанографії
7 жовтня 2001 р. США почали військову операцію в Афганістані.
8 жовтня 1911 р. У Ніжині Чернігівської губернії народився класик радянської естради Марк Бернес.
9 жовтня 1621 р. У Хотині (нині Чернівецька область) був підписаний мирний договір між Османською імперією та Річчю Посполитою.
10 жовтня 1666 р. Петро Дорошенко був обраний тимчасовим гетьманом Правобережної України.
11 жовтня 1961 р. У СРСР на Семипалатинському полігоні здійснено перший підземний ядерний вибух.
12 жовтня 1901 р. Резиденція президента США завдяки 26-му президенту країни Теодору Рузвельту стала офіційно називатися Білим домом.
13 жовтня 1871 р. У Києві відкрилася Колегія Павла Галагана — приватна чоловіча гімназія, яку в різні роки закінчили письменник Агатангел Кримський, публіцист Михайло Чубинський, поет Михайло Драй-Хмара.
Фрітьоф Нансен народився 10 жовтня 1861 року в Християнії (нинішнє Осло). Уже в два роки він стояв на лижах, а в 16 років виграв лижний чемпіонат Норвегії. Дивом залишився живим, стрибнувши на лижах з трампліна, в інший раз мало не залишився без очей, випробовуючи власноруч сконструйовану рушницю. Поступив на зоологічний факультет університету Християнії. У 1882 році відправився у свою першу експедицію — до архіпелагу Шпіцберген — і зробив наукове відкриття, заявивши, що морський лід формується на поверхні водойм. До цього вважалося, що вода замерзає на глибині 100 метрів, а потім підіймається на поверхню. Виявивши в океані пливучий стовбур дерева, норвежець зробив висновок, що це сосна з Сибіру. Отже, зробив висновок Нансен, існують водні потоки, які перетинають всю Арктику.
У 1888 році молодий вчений відправився до Гренландії, щоб, стартувавши з її східного узбережжя, досягти західного. Уряд відмовився фінансувати експедицію. Одна з газет написала: «Було б злочином надати підтримку самогубцю». Лише один данський комерсант дав Нансену гроші для організації походу. 17 червня 1888 року судно з туристами на борту досягло краю льодів, що оточують Гренландію зі сходу. Далі шлях великому кораблю був закритий. Лише через 12 днів Нансен і його супутники на човнах досягли берега.
Через недосвідченість Нансен взяв занадто мало жирної їжі, необхідної в умовах Арктики, тому дослідникам довелося вживати лляне масло, призначене для змащування чобіт. Мандрівники обморозили руки та обличчя, але 24 вересня, подолавши 472 кілометри, досягли західного берега Гренландії.
Після повернення до Норвегії Нансен зайняв посаду зберігача зоотомічного кабінету в університеті Християнії. Він розробив план нової експедиції до Арктики. Ідея була проста: якщо існує трансарктична течія, то в неї можна потрапити на кораблі та дрейфувати по Північному Льодовитому океану. Рух не вимагає палива — водний потік сам понесе судно. «За допомогою цієї течії проникнути в ту область, яку марно намагалися досягти всі ті, хто раніше йшов проти течії. Якщо спробувати працювати заодно з силами природи, а не проти них, то ми знайдемо найвірніший і найлегший спосіб досягти полюса», — писав Нансен.
Потрібно було створити корабель, здатний вмерзнути в лід, не бувши при цьому розчавлений. І таке судно було побудовано. Корпус «Фрама» (на норвезькому «вперед») був округлим і злегка витягнутим, що нагадує половинку курячого яйця, а днище — гладким. Місткість його передбачала запаси провіанту та вугілля для 12 осіб на 5 років. Шхуна вмерзла в лід біля узбережжя Сибіру і почала повільний дрейф на північ. 14 березня 1895 року, коли «Фрам» перебував приблизно за 700 кілометрів від полюса, Нансен, взявши в супутники Ялмара Юхансена, відправився на собачих упряжках до «верхівки планети». Через мороз і заметілі вони не дійшли до неї 400 кілометрів. Проте встановили світовий рекорд, добравшись до 86-го градуса північної широти, чого раніше не вдавалося нікому з європейців.
Експедиція тривала три роки. Мандрівник розповів про неї в книзі «Фрам» в полярному морі". «Не обтяжуйте свій політ дрібницями, які заведено називати життєвими потребами. Пам'ятайте: обтяживши тіло, ми вкорочуємо крила. Людина прагне до знань, і як тільки в ній загасне жага знань, вона перестає бути людиною», — говорив Нансен.
У 1918 році почало роботу перше в історії всесвітнє державне об'єднання Ліга Націй. Нансен взяв активну участь у створенні цієї організації. Він займався питаннями повернення на батьківщину військовополонених та інших осіб, насильно переміщених за час Першої світової війни. Під його керівництвом був розроблений перший визнаний світовою спільнотою офіційний документ, що засвідчував особистість біженця і дозволяв йому легально переміщатися по світу — «нансенівський паспорт». За цим документом проживали понад 450 тисяч біженців, в тому числі Іван Бунін, Володимир Набоков, Сергій Рахманінов.
У 1922 році Фрітьоф Нансен став лауреатом Нобелівської премії миру. Отримані гроші він пожертвував біженцям, а також передав на допомогу голодуючим дітям Поволжя й України. На його честь була названа щорічна правозахисна премія Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців — «Медаль Нансена».