Наша країна стала володарем легендарного британського криголама, який доставляв на Південний полюс першу українську антарктичну експедицію.
В Одесу, порт своєї нової постійної приписки, під національним українським прапором прибув криголам James Clark Ross. Судно з поки ще колишньою назвою придбано у Великобританії за 5 мільйонів доларів. Як стверджують експерти, нові судна подібного класу коштують близько 260 мільйонів євро. Криголам стане флагманом антарктичних експедицій. І не тільки. Відтепер нашим вченим доступні для дослідження практично усі куточки Світового океану.
Кореспонденту «ФАКТІВ» вдалося дізнатися подробиці цієї події.
На шляху проходження з данського порту Фредериксгавн, де до недавнього часу базувався цей криголам, в Україні він подолав близько двох тисяч миль в Північному, Середземному і Чорному морях. Втім, в біографії легендарного судна десятки найскладніших льодових експедицій у складі Британської антарктичної місії.
На момент споруди James Clark Ross (названий на честь військового моряка і дослідника, який здійснив у середині XIX століття наймасштабнішу на той час експедицію в Антарктику), входив в топ-3 наукових суден світу. «Хрещеною» судна, побудованого та спущеного на воду на відомій верфі у Волсенді, була королева Великобританії Єлизавета II. Зараз, через тридцять років, воно все ще перебуває в престижному пулі топ-20.
Криголам бере на борт 50 учасників експедиції та 29 моряків, спокійно долає льоди чотириметрової товщини. Особливості конструкції та комплектація відмінним обладнанням дозволили йому стати світовою платформою для всіляких комплексних досліджень. Зокрема, біологічних, океанографічних і геофізичних.
«Судном захоплювалися всі, хто на ньому працював. Цей криголам дав можливість ученим зробити багато відкриттів, щоб краще зрозуміти мінливий світ. Ми будемо сумувати за цим судном, але я рада, що наші колеги-дослідники будуть використовувати його для проведення важливих наукових досліджень», — зазначила директорка Британської антарктичної служби професорка Дейм Джейн Френсіс.
Заслуги James Clark Ross, на борту якого вибиті три букви RRS — Royal Research Ship («королівське дослідницьке судно»), загальновизнані. Саме з його допомогою було створено карту глибоководного Південно-Сандвічевого жолоба в Південному океані та запущений підводний дрон-субмарина Boaty McBoatface, який досконально дослідив зв'язок між посиленням антарктичних вітрів і підвищенням температури океанічної води.
Криголам брав участь у першому міжнародному дослідженні з оцінки запасів криля в атлантичній частині Південного океану, дані якого використовуються досі.
В Антарктиці судно відмінно справлялося із забезпеченням працівників двох станцій — «Грузер» і «Галлей-4», а під час полярної зими працювало й в Арктиці.
— Британці продали його зовсім не через зношеність механізмів або непридатність до подальшої експлуатації, — розповів «ФАКТАМ» директор Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ), кандидат біологічних наук Євген Дикий. — Просто місце флагмана англійської антарктичної служби зайняв новий криголам — Sir David Attenborough. Його параметри у кілька разів перевершують попередників, і він набагато дорожче в експлуатації. Утримувати кілька судів визнали нерентабельним, і два криголами вирішили продати.
Ми були не єдиними охочими придбати один з них. Англійці отримували пропозиції переробити James Clark Ross під полярний туристичний круїзний лайнер. Була американська компанія, що прагнула залучити його до геологорозвідки. Але тільки у нас покупцем виступала держава, яка не збиралася міняти його профіль — наукові дослідження. Це, думаю, і стало вирішальним, а також вплинуло на підсумкову ціну.
— Британці знову надали перевагу українцям?
— Сто відсотків! Якщо згадати британсько-українську «антарктичну» співпрацю, то першим українцем, який ступив на твердь Антарктиди, був Антон Омельченко родом з Полтавської області. Він брав участь у легендарній експедиції Роберта Скотта до Південного полюса в 1910—1913 роках, вижив і повернувся. Отримав медаль з рук британської королеви й довічну британську пенсію. Правда, вона потім вартувала йому життя: НКВД не любив людей, у яких були британські пенсії…
Читайте також: Експедицію Нансена назвали самогубством і відмовилися фінансувати: 160 років тому народився знаменитий дослідник
За словами Євгена Дикого, вже вдруге Великобританія передає свої дослідницькі активи українським колегам. Чверть століття тому, 6 лютого 1996 року, британський «Фарадей» став українською станцією «Академік Вернадський», і перших наших полярників туди доставляв саме James Clark Ross. Євген Дикий пов'язує привілеї у придбанні судна з історією «Фарадея».
— З цим ми перед британцями не зганьбитися, — каже Євген Дикий. — Ми змогли продовжити на цілком гідному рівні усі напрямки, які вели там британці. Більш того, привнесли своє, у нас є хороша «станційна» історія успіху.
З судном не випадковий збіг. Це доля! Тепер криголам знову хоче возз'єднатися зі станцією, тільки вже в українських руках. На відміну від «Фарадея» нам його не подарували, вірніше, не передали за символічний один фунт стерлінгів, але все ж пішли на поступки, продавши за істотно нижчу за ринкову ціну. Кажуть, іноземні комерсанти пропонували за нього 10 мільйонів доларів. Нам скинули до п'яти…
Будувати подібне судно з нуля обійшлося б у 260 мільйонів євро.
Паралельно з нами подібну угоду уклали італійці. Британці продали їм аналогічний криголам RRS Ernest Shackleton. Зараз він — флагман італійського антарктичного флоту.
За оцінками фахівців, James Clark Ross можна експлуатувати у звичному для нього режимі ще понад чверть століття. Чіткість функціонування усіх суднових систем і механізмів підтвердив, зокрема, й нинішній перехід. Його виконав британський екіпаж під керівництвом одразу двох капітанів — англійця Саймона Веллеса та українця Олега Новосільного.
Кажуть, «перевірили, на яких швидкостях можна бігати». За холодної хвилі судно йде до 14 вузлів (близько 26 кілометрів на годину). Двигуни охолоджуються забортною водою: чим вона холодніше, тим краще вони остигають і тим більше їх можна розігнати. У теплих водах Середземномор'я швидкість падала до 10 вузлів (18,5 кілометра на годину), що також непоганий показник.
Криголам не заходив в порти, чим довів хорошу автономність плавання — безперебійно до двох місяців. Прибувши до Одеси, продовжує її зберігати: тут поки нічого не купували, все необхідне для нормальної життєдіяльності судна є. Звичайно, перед тим, як вирушати в арктичні рейси, криголаму потрібно пройти повне технічне обстеження.
— Йдеться лише про ревізію всіх основних агрегатів, корпусу та рульового пристрою, — уточнює Дикий.
Крім того, судно потребує доукомплектування апаратурою та обладнанням восьми унікальних лабораторій. На це, за найскромнішими підрахунками, знадобиться близько мільйона доларів. Плюс час для підбору кваліфікованих мореплавців, які мають досвід роботи в льодах. Це завдання не з простих.
Наразі активно обговорюється нова назва для судна. НАНЦ оголосив своєрідний конкурс — приймання заявок з варіантами. Прийшло чимало. Одна із запропонованих назв «Роланд Франко» — на честь онука великого українського письменника. Вчений, кандидат технічних наук, він був радником з питань науки в Посольстві України у Великій Британії та активно сприяв передачі Україні «Фарадея». Ще варіанти — «Полярна чайка», «Антон Омельченко», «Україна», «Червона рута», «Полярний тризуб».
Вчені пропонують назву «Ноосфера». Їм хотілося б, щоб назва криголама була якось пов'язана з діяльністю першого президента Академії наук України академіка Володимира Вернадського.
У НАНЦ повідомили, що «всі досить серйозні варіанти» залишили та відправили в Офіс президента України. Адже саме глава держави ухвалював політичне рішення про те, що необхідно і таке судно, і відродження вітчизняного наукового флоту. Тому йому і вибирати назву — з тих варіантів, які запропонували люди.
— Назва, безумовно, важлива, — коментує Євген Дикий. — Однак куди більш значуще інше. У нас з'явився інструмент для здійснення різних досліджень, зокрема ресурсних, для українських компаній. Тепер можна буде цим криголамом прокладати дорогу до так званої блакитної економіки, тобто до економіки Світового океану, що є одним з ключових трендів XXI століття.
За словами вченого, давно визначені три основних маркери передових країн світу: космічні, морські та полярні дослідження. Космічні розробки у нас останнім часом, на жаль, у загоні. Океан в останні 20 років також був виключений з нашої сфери активності. Трималися тільки на полярниках, які працюють на станції «Вернадський». Якось вдавалося нашим вченим, попри все, прориватися до складу міжнародних консорціумів, на чужі судна.
— Між собою ми жартували: працюємо в ситуації, коли є страшна морда та піратський прапор, а шукаємо партнера з каравелою, — сумно жартує Євген Дикий. — Ось і в нас каравела нарешті з'явилася. І як тільки ми купили криголам і пройшла про це інформація, відразу з'явилися привабливі пропозиції від інших країн.
Співрозмовник наводить приклад, про який, за його словами, поки мало відомо широкому загалу. При виготовленні гаджетів потрібна деяка кількість рідкоземельних металів, відсотків 80 яких зосереджені в декількох точках, повністю підконтрольних Китайській Народній Республіці. Тобто Китай зараз реально тримає ринок рідкоземів і, відповідно, регулює світовий ринок гаджетів.
Японці ж виявили в глинистих відкладеннях на дні океану — на глибинах від чотирьох кілометрів і більше — достатню кількість рідкоземів. І вже наступного року у них запрацює перший плавзавод по перероблюванню цих донних відкладень. Отримана сировина дозволить Японії повернути контроль над ринком гаджетів.
— А починали вони з того, що такі судна, як теперішній наш криголам, проводили розвідку, вивчення матеріалу, — продовжує вчений. — Тому ми зараз говоримо про океанічні дослідження, які у нас десятиліттями не здійснювалися. Двадцять років тому був останній рейс українського наукового судна за межі Чорного моря. Саме на стільки часу ми випали з ключового напрямку сучасної світової науки.
Читайте також: «Антарктичні котики-няшечки»: біля української станції «Академік Вернадський» народилися тюленятка Краля і Пенола
Фото автора