Попри те, що щеплення від коронавірусу в Україні добровільне, вже з 8 листопада без збереження зарплатні від роботи почнуть відсторонювати невакцинованих працівників деяких установ та організацій. А поки що у них є час зробити однодозову вакцинацію чи перше щеплення дводозової вакцини.
Більшість тих, хто вирішили вакцинуватись від COVID-19, надають перевагу препарату Comirnaty (розробники — німецька компанія BioNTech, американська Pfizer та китайська Fosun Pharma). І хоча МОЗ України вважає, що «найкраща вакцина — та, яка доступна для вас», та чомусь запевняє, що українці не можуть вибрати, якою вакциною щепитися (див. фото нижче), вибір все ж є. Щоправда, другий за популярністю препарат наразі в країні практично закінчився, але є сподівання, що його ще завезуть. Це Spikevax/Moderna/mRNA-1273.
Розроблена Центром досліджень вакцин при Національному інституті алергії та інфекційних хвороб США та фармацевтичною компанією Moderna, вакцина отримала торгову назву Spikevax, а медичну кодову — mRNA-1273. Остання назва вказує, що вона створена на основі матричної рибонуклеїнової кислоти (мРНК) — так само, як і Comirnaty. Так само, як і інші вакцини від коронавірусу, вона не пройшла повного циклу досліджень, тому схвалена ВООЗ для екстреного використання, дозволена для такого використання у США, Євросоюзі, у Канаді, Великій Британії та багатьох інших країнах.
Побутує думка, що мРНК-вакцини раніше були заборонені. Насправді ж донедавна їх просто не було, нечисленні дослідження не встигли пройти повний цикл, тому подібні вакцини ще не встигли дозволити. Але пандемія коронавірусу змусила схвалити їх для екстреного використання.
Для вакцини живий чи мертвий вірус не використовується — синтезується матрична РНК, яка містить генетичну послідовність поверхневого білка вірусу (за допомогою цього білка вірус потрапляє до клітини). Ця мРНК вміщується в ліпідну (жирову) нанооболонку, яка допомагає молекулі РНК після уколу потрапити до клітин тіла. В результаті клітини починають виробляти S-білок коронавірусу, імунна система людини бачить «чужий» білок і починає виробляти антитіла до нього та активувати Т-лімфоцити для боротьби з вірусом.
Через те, що вакцина містить частину геному вірусу, пішли чутки, що її застосування змінює нашу ДНК, після чого люди стануть генно-модифікованими. Вчені запевнюють, що РНК-вакцина від COVID-19 не містить ферментів, які б дозволили їй потрапити до ядра людської клітини (саме там міститься ДНК), тому взаємодіяти з нашим геномом не можуть. Крім того, введені в організм, вони не можуть розмножуватись і після використання утилізуються самим організмом. Також РНК-вакцини вважають безпечнішими за традиційні, бо вони не мають інфекційних агентів.
Умови зберігання вакцини не такі суворі, як для Comirnaty/Pfizer, — у вигляді замороженої суспензії у багатодозовому флаконі їй достатньо від -25ºC до -15ºC. Після розморожування вона витримує до 30 днів у холодильнику при температурі 2−8°C. Вводять її внутрішньом’язово. Можливі реакції: набряк та біль у місці ін’єкції, м’язах, суглобах, нудота, підвищена втомлюваність, гарячка, набряки лімфовузлів у пахвах. Деякі джерела вказують, що після вакцинації є незначні (у порівнянні з кількістю щеплених) ризики міокардиту та перикардиту (запалення мʼязів серця та навколосерцевих тканин).
Для повного щеплення «Модерною» необхідні дві дози з інтервалом у 4 тижні, але його за необхідності дозволяють подовжити до 6 тижнів. В Україні цю вакцину почали застосовувати у липні 2021 року. До сьогодні щеплення хоча б однією дозою цієї вакцини отримали понад 1,1 мільйона наших громадян. Але більш ніж половину отриманих з США доз використали як першу дозу, тому вже у вересні для другого щеплення Spikevax/Moderna почало не вистачати. Після чого зʼявилася інформація, що у багатьох країнах практикується «змішане» щеплення. І оскільки Comirnaty/Pfizer однотипна зі Spikevax/Moderna, вони взаємозамінні.
За різними оцінками, ефективність «Модерни» — 70−96 відсотків. Щеплення цим препаратом визнають понад 80 країн.
Читайте також: Влада зняла з автоперевізників відповідальність за проїзд громадян без COVID-документів: скільки доведеться платити пасажирам
Фото Pixabay