В Україні продовжується стрімке поширення гострої коронавірусної інфекції. Майже щодня нові рекорди за кількістю смертей, але ще дуже багато хто продовжує не вірити у вакцини, виступає проти вакцинації та вважає, що «це вигадки влади». Журналістка Ірина Коробко розповіла про те, як у 62 роки від коронавірусу помер її батько, і що довелося пережити сім'ї, в якій було одразу троє тяжко хворих
«Ой, цей ковід — це все вигадки, тупе бажання влади взяти з нас більше грошей, зараз за тести, потім за вакцини. Ось побачите, що це зараз вакцинують безкоштовно, а наступного року все буде за гроші. У мене, наприклад, виявилися антитіла до цього коронавірусу, а я навіть і не знаю, коли встигла перехворіти. І нікого в моєму оточенні, хто б сильно хворів, немає. Все це вигадки влади, щоб нас доїти. Ось у вас є хтось, хто прямо так сильно хворів на цю корону?» — запитує у мене продавчиня у місцевій кав'ярні.
«У мене сьогодні помер тато від корони», — відповідаю. Вона оніміла від несподіванки.
«Прям від корони?» — недовірливо перепитує.
«Від корони. І це чітко записано у нього в медичній довідці», — відповіла я, ледве стримуючись, щоб не послати її матом.
«Так, напевно, він у вас ще чимось хворів. Плюс вік. Скільки йому було років?» — продовжує вона.
«62», — закипаючи, але все ще стримуючись, відповідаю.
«А ну зрозуміло. Вік. Напевно й хвороби були», — радіючи як дитина, що знову знайшла ковідіотський та антиваксерський ґрунт, що йде з-під ніг, каже ця убога жінка.
«Так, хвороби були, але від них він сьогодні б не помер. І прожив би ще років 10», — відрізаю ій виходжу, бо не має сил метати бісер перед свинею. Тут кави я більше не купуватиму.
+++
Я б дуже хотіла, щоб усі ці розумники-невіруючі-в-ковід-і-вакцину пройшли те пекло, що й моя сім'я. Коли з 4 членів сім'ї, троє важкі, але тільки одному дістається місце у лікарні, оскільки решта ще ходять та можуть дихати самі.
Я б дуже хотіла, щоб усі ці ковідіоти, чергували щодня під реанімацією, чекаючи хоч якихось новин про стан рідної людини, але інформації немає, тому що лікарі не встигають приймати нових хворих та спілкуються лише для того, щоб передати список необхідних ліків та витратних матеріалів (й так, лікування ковіду коштує грошей, причому не малих).
Я б дуже хотіла, щоб ці ковідіоти повною мірою скуштували принади нашої медичної реформи, коли сімейний лікар, який, мабуть, навчався за хабарі, замість лікування від ковідної пневмонії прописує інгаляції хлорфіліптом та не хоче з якоїсь лише їй відомій причині давати направлення на тест, бо вона не впевнена, що це корона й є доцільність у проведенні тесту.
А на зауваження, що людина втратила нюх, сатурація 70, задихається та ледве ходить, таки погоджується відправити на ПЛР, але для цього треба до неї приїхати. Як це зробити вже практично неходячій людині, не пояснює, як і не пояснює, навіщо їй треба попередньо зробити КТ (рентген, виявляється, їй не підходить, тільки КТ). Щоправда, у неї запису на найближчий час вільного немає, тож допомогти вона нічим не може. Про те, що вона повинна була викликати швидку, дізнавшись про клінічну картину хворого, ми дізналися пізніше і, звичайно, не від неї.
Я дуже хотіла б, щоб ковідіоти викликали швидку допомогу добу, а дивом її дочекавшись, не знайшли б собі місце в лікарні.
Я дуже хотіла б ковідіотам скуштувати принади перевантажених моргів, коли довідку тобі видають на третій день після смерті (і це швидко!). А потім, щоб поховати рідну людину, ти влазиш у пристойні борги, бо місце на цвинтарі у Києві стоїть як хороша євробляха (просто місце, без ритуальних послуг).
І я дуже шкодую, що не була достатньо переконливою та наполегливою у пропаганді вакцинації. Батько дуже боявся ковіду, але ще більше — побічних дій від вакцини. І його думка була сформована не здоровим глуздом, а публічними виступами антиваксерів, які багато місяців несли (і продовжують це робити зараз) шалене марення з усіх прасок. Права людини, кажете? А хто поверне моєму батькові життя, яке ви — товариші антивакси — у нього відібрали? Адже на нього він теж мав право", — написала Ірина Коробко у Facebook.
Раніше педагог Світлана Стельмах розповіла, як померли її знайомі, які відмовилися від вакцинації. За тиждень їй довелося побувати на трьох похоронах.
А лікар Михайло Сидоренко дуже емоційно описав, що чекає на тих, що зараз потрапляє до лікарні з ковідом, і чи є у них шанс вижити.
Матеріали, розміщені у рубриці «Блоги», відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.