Тисячі українців, які взяли доларові кредити на іпотеку до фінансової кризи 2008−09 років і не спромоглися погасити їх до 2014 року, зіткнулися з претензіями податківців. Як заявив у коментарі UBR старший партнер адвокатської контори «Кравець і партнери» Ростислав Кравець, фіскали масово розсилають вимоги про сплату податків із прощених боргів, і в його практиці налічуються десятки подібних випадків.
Наприклад, позичальник до 2008 року взяв кредит у $ 100 тис. на купівлю житла, коли «долар був умовно за 5 грн». Відповідно, у гривні сума боргу складала близько 500 тис. грн.
Після того, як вибухнула глобальна фінансова криза і курс обвалився до 8 гривень за долар, борг «зріс» до 800 тис. гривень, а в 2014 році — і до захмарних 2,4 млн. гривень.
Звичайно, такі суми для багатьох стали непідйомними і банки почали «прощати» залишок боргу, хоча за фактом позичальник заплатив з лишком. За законодавством цей прощений залишок вважається «додатковим благом» позичальника, про який банк зобов'язаний повідомляти фіскальну службу. Податківці, у свою чергу, почали вимагати сплатити податки із зазначеної суми — 18% податку на доходи фізичних осіб та 1,5% військового збору.
Однак у 2015 році Рада проголосувала за внесення змін до Перехідних положень Податкового кодексу, встановивши, що у разі, якщо на 1 січня 2014 року борг не було погашено, то надалі — за його «прощення» — додаткове благо не оподатковується.
Таким чином, зазначає Ростислав Кравець, вимоги податкової щодо оподаткування «додаткового блага» є неправомірними, і їх можна оскаржити в суді.
Нагадаємо, у квітні 2021 року Президент України Володимир Зеленський підписав низку раніше ухвалених парламентом законів, спрямованих на реструктуризацію валютних кредитів. Тепер боржники можуть зменшити боргове навантаження та розстрочити погашення багаторічної заборгованості. Докладніше про це читайте у статті «ФАКТІВ» «Які пільги на погашення боргів за валютними кредитами отримали українці: роз'яснення юриста».
Фото okacredit.ua/