Пандемія змусила нас замислитися над тим, яким буде майбутнє найближчим часом. Прогнозувати щось у турбулентний період надзвичайно складно. При цьому згадуються слова відомого французького письменника Віктора Гюго: «Майбутнє відтепер належить двом категоріям людей: людині думки та людині праці. По суті, обидві вони складають одне ціле, бо мислити — значить працювати».
«ФАКТИ» продовжують проєкт «Світ після пандемії» — серію інтерв'ю з відомими людьми та лідерами галузей про нові реалії життя. Раніше про них розповіли Андрій Курков, Артем Пивоваров, Ольга Сумська, Ніна Матвієнко, Андре Тан, Олег Скрипка, Еліна Світоліна, Олександр Пономарьов, Євген Клопотенко…
Сьогодні наш співрозмовник — лідер гурту «Антитіла» Тарас Тополя.
— Тарасе, як пандемія вплинула на ваше життя?
— Звістка про перший карантин застала мене після концерту у Харкові. У нас був дуже насичений концертний графік — ми давали по два концерти в день, бо охочих прийти на наш виступ було більше, ніж вміщували зали. Я був фізично виснажений. А коли стався локдаун, приїхав додому, ліг на ліжко — і видихнув.
Розпочався дивний життєвий уклад. Ми працювали на студії, бо концерти довелося перенести, більше часу проводили з рідними, їздили з дітьми на природу. Онлайн-концертів вирішили не давати. Я переконаний, що це сурогат. І коли карантинні обмеження були послаблені, ми продовжили свій тур. Давали по два концерти на день — з урахуванням необхідності того, щоб зали були заповнені на 50 відсотків. Взагалі карантинний період для музикантів виявився дуже непростим. На жаль, багато артистів та людей, які професійно їх супроводжують, зійшли з дистанції.
Читайте також: Лідер гурту «ТІК» Віктор Бронюк: «Щоб не піддаватися песимізму, я пішов навчатися у школу авіації»
— Ваші пісні мають мільйонні перегляди. У чому секрет такого успіху?
— Ми стараємося, щоб наш продукт був якісним. Ці мільйони переглядів — по суті відображення того, що хтось подивився відео, потім захотів переглянути його ще та передати посилання на це відео своїм друзям та знайомим. Наші кліпи дивляться родинами — вони цікаві і дорослим, і дітям. Там є про що подумати та що обміркувати.
— У період пандемії ви створили видовищні кліпи «Кіно» та «Маскарад». Кожний — маленький фільм.
— Зі зйомками пов'язано чимало цікавих історій. Кліп «Кіно» насичений різними символами та меседжами. Це така великою мірою історія Старого заповіту, інтерпретована нами у сучасний відеокліп з яскравими образами. Дивлячись, можна шукати ці символи, а можна взагалі не занурюватись — просто спостерігати яскраву театралізовану виставу у пустелі, де є фокусник та інші персонажі. Все залежить від рівня сприйняття.
У цьому кліпі немає графіки. Ми дійсно виїжджали у пустелю. Це Олешківські піски на Херсонщині, куди, до речі, раджу потрапити. Там побудували справжній шатер, сцену… Хлопці, які співають, реально закопані у піску з ніг до шиї. Це не муляж. Й це було для них справжнім випробуванням. Коли пісок утрамбовується, починає тиснути на всі органи. У певний момент стало важко дихати. А це може зумовити навіть панічні атаки. І щоб звільнити людину з цього піщаного «полону», знадобиться не менше години. Пісок тримав, як цемент. Зйомки йшли під спекотним сонцем — і все це було нелегко.
— До речі, коли почалася пандемія, у мене було відчуття, що я потрапила у якийсь фільм. А ви такого не відчували?
— Саме таке враження й було. І саме тому у пісні «Кіно» така лірика. Я не є прихильником теорії змов — скоріше, фаталіст. Вважаю, що людина може бути каталізатором змін на планеті, проте не архітектором. І дійсно, якщо подивитися з боку на те, що зараз відбувається, це схоже на несмішний фільм. І ловиш себе на думці, що ти просто маленька людина, а це просто такий сюжет, як співається у кліпі «Кіно».
— Ви оптиміст?
— Так, я дивлюсь на життя з надією на світло. Пісні гурту «Антитіла» — це здебільшого драматичні твори. Але у кожній драмі є хепіенд. Вважаю, що все, що коїться навколо нас та з нами, має світлі мету та фінал.
— Знаю, що ви робите чимало цікавих колаборацій з відомими людьми. Розкажіть, будь ласка, про них.
- Щойно вийшов філософський відеокліп на пісню «Стань» за участю відомої спортсменки Марини Бех, яка біжить вперед по дорозі життя. Сюжет цікаво закручений — є що подивитися.
Ще один проєкт: з Євгеном Клопотенком готуємо кліп про борщ за участю світових зірок. Хочемо зібрати мільярд переглядів на YouTube. Ми ще не знаємо, як це втілити, але коли починаємо мріяти, віримо, що все складеться. Плануємо долучити відомих світових персон, які мають українське коріння. Наприклад, Стівена Спілберга, який визнає, що він фанат борщу, Міллу Йовович, Мілу Куніс…
— Чудова ідея! Як вважаєте, чи будуть артисти та творчі колективи гастролювати?
— Думаю, що гастролі нікуди не подінуться, бо жоден онлайн-концерт не замінить живу атмосферу. Це особливі емоції, коли весь стадіон співає з тобою пісню, яку ти знаєш і співаєш голосніше за всіх. Це стан, схожий на те, коли приходиш на футбольний матч.
Світовим трендом на концертах стане доповнена реальність. Людина одягатиме окуляри — і майданчик, де відбувається захід, доповниться графічною історією, яка буде посилювати живий виступ артиста на сцені.
— А що думаєте щодо подорожей? Чи будуть вони у нашому житті й надалі?
— Жага людей до них тільки зросте. Тим більше, що подорожі часто поєднуються з оздоровчими та культурними заходами. Мені здається, що ті країни, де економіка залежить від туризму, робитимуть все для того, щоб турист зміг приїхати та гарно відпочити.
Влітку ми сім'єю відпочивали на Кіпрі. Сподобалося і нам, і дітям. Гарне море, смачна кухня, гостинність кіпріотів… Правда, батькам після відпочинку з трьома дітьми потрібен додатковий відпочинок, тому що все крутилося навколо них (посміхається).
— Де берете сьогодні натхнення?
— Надихають діти, родина, справа життя. Коли робиш те, що тобі подобається, коли на концерти приходять тисячі людей, коли вони пишуть коментарі у соцмережах — все це надзвичайно важливо для артиста та музиканта, все це дає сили.
— Як вважаєте, що повинні зрозуміти люди у зв'язку з пандемією?
— Все, що відбувається, — це обставини, які штовхають нас до ще більшого об'єднання та глобалізації. Попри те, що пандемія може закривати кордони, об'єднання та глобалізація стануться не на фізичному рівні. У нас з вами на очах відбувається створення надбудови над реальністю. Це цілий світ, в якому вже йде дискусія щодо прав штучного інтелекту, щодо етичного кодексу…
Пандемія — це певна криза, яка віщує народження нової реальності. Для багатьох прийняти її буде непросто, але людство переналаштується. Й це відбувається вже зараз, коли ми почали спілкуватися один з одним у віртуальній реальності, не переміщуючи наші фізичні тіла. Й це буде далі поглиблюватися.
Наступним кроком, думаю, буде перенесення свідомості у «хмару» і тотальна єдиність всіх у спільному електронному просторі. А далі вже можна фантазувати, як завгодно.
— Що б ви побажали читачам «ФАКТІВ»?
— Тримайте мізки прохолодними, аналізуйте те, що відбувається, і нехай результатом будуть правильні висновки та вчинки. І, звичайно, будьте здорові!
Читайте також: ALYOSHA: «Пісня „Поруч“ написана дивним чином — наче під диктовку Кузьми Скрябіна»
Фото у заголовку Марини Гладкої
Фото з альбому Тараса Тополі