Зі зростанням вартості пального на українських заправках його якість, схоже, тільки знижується. Все частіше від автовласників можна почути скаргу, що після заправки двигун «не тягне» або пальне дивним чином витрачається дуже швидко. І якщо раніше на якість пального зазвичай ремствували власники бензинових автомобілів, то тепер дедалі частіше невдоволення висловлюють і господарі машин, які заправляють дизельним пальним. Про погіршення якості нафтопродуктів на українських заправках свідчать також результати перевірок та експертиз. То чому ж у баки наших автівок заливають «бодягу» та як з цим явищем бореться держава?
Нещодавно Інститут споживчих експертиз перевірив якість бензину А-95 на заправках регіональних мереж АЗС та на станціях основних всеукраїнських трейдерів. З детальними результатами експертизи, які виявилися досить сумними, можна ознайомитись на сайті інституту. Але загалом висновок експертів такий: одні з найбільших гравців дискаунтерського ринку пального «продовжують політику максимального вичавлювання прибутку шляхом продажу напівкустарного бензину». На думку експертів, це завдає шкоди не лише автомобілістам та жителям міст, а й бюджету країни через недоплачені податки.
Прокоментувати ситуацію ФАКТИ" попросили директора Консалтингової групи «А-95» Сергія Куюна.
— Останнім часом різні експертизи виявили суттєві порушення якості бензинів на низці АЗС. У чому саме полягають ці порушення та чим небезпечне використання такого бензину для автомобілів українців?
— Справді, протягом останнього місяця різко збільшилася кількість випадків, коли виявляють бензин та дизпаливо, які не відповідають чинним в Україні стандартам якості. Ми давно й регулярно робимо виміри у «проблемних» мережах економсегменту та останнім часом спостерігаємо чітку динаміку погіршення якості пального. Якщо влітку це були порівняно невеликі відхилення від стандартів, то восени таких випадків побільшало, а відхилення посилилися. Зокрема, дуже часто спостерігається зниження щільності бензину. Так, при середній щільності заводських високооктанових бензинів 750−755 кг/м3 більшість жовтневих проб бензину у дискаунтерів показала щільність 720−730 кг/м3. А це означає, що витрата такого бензину, залитого в бензобаки українців, буде значно вищою. Тобто люди, купуючи низькоякісний бензин, фактично викидають гроші у вихлопну трубу, оскільки пробіг їхнього автомобіля буде помітно меншим. Але навіть не це найстрашніше.
Було виявлено кілька проб із підвищеним вмістом бензолу: 3−5% замість нормативних не більше 1%. Адже бензол належить до високотоксичних речовин, є сильним канцерогеном. Також у бензинах виявлено підвищений вміст етанолу, який дозволено використовувати в бензинах, проте він відсутній у продукції українських та білоруських заводів. Тобто легальні підприємства такого пального не випускають. Таким чином, використання контрафактного пального завдає удару не тільки по економіці держави, а й по гаманцю водія, а також збільшує знос двигуна та забруднює навколишнє середовище.
— А з чим пов'язане зростання продажів неякісного пального саме в останній місяць?
— Вважаю, таке різке погіршення якості пального пов'язане з дефіцитом і суттєвим подорожчанням компонентів, що октанопідвищують, які використовуються кустарними виробниками, а також поширенням практики додавання у дизпальне газового конденсату. Зокрема, у вересні-жовтні на нашому ринку відчувався гострий дефіцит метил-трет-бутилового ефіру, речовини, що не оподатковується акцизом, але дозволяє штучно підвищувати октанове число в бензині. Ціни на нього злетіли, і це змусило кустарних виробників активно залучати дешевші низькоякісні компоненти: спирти, ізопентан, риформат, що відразу позначилося на якості бензину.
Однак найбільш тривожною я назвав би ситуацію з якістю дизельного пального, яке раніше не часто «бодяжили». Якщо проблеми з бензином ми фіксуємо давно та стабільно, то погіршення якості дизельного пального — новий тренд у мережах економсегменту. Жовтневі проби показали перевищення вмісту сірки до 32−59 ppm при регламентних 10 ppm, знижене цетанове число, 50−50,7 одиниці замість 55 передбачених техрегламентом, і низьке значення температури спалаху — 54−54,5 одиниці при нормативних 55. Власники дизельних автомобілів зрозуміють, наскільки небезпечно заливати таке пальне у бак.
Провівши консультації з технологами легальних нафтопереробних заводів, ми дійшли висновку, що такий комплекс відхилень за якістю має одне пояснення: у заводське дизельне пальне додають газовий конденсат з українських родовищ. Ця технологія виробництва фальсифікату відома давно, але зараз вона стає масовою. Тому з осторогою ставитись до вибору заправки потрібно не лише власникам бензинових автомобілів, а й дизельних.
— Чому та як таке пальне потрапляє у бензобаки автомобілів в Україні?
— Є дві головні причини того, що споживачам нерідко продають низькосортну «бодягу» замість якісного пального. Перша проблема полягає у тому, що в Україні процвітає кустарне виробництво нафтопродуктів. За нашими оцінками, у країні успішно функціонує понад 25 міні-НПЗ та кілька нафтобаз, які сумарно випускають до пів мільйона тонн бензину на рік — це близько 20% українського ринку.
У країну безперешкодно заїжджають щомісяця десятки тисяч тонн октанопідвищувальних компонентів для нелегального виробництва нафтопродуктів. Держава могла б покласти цьому край, закривши дані виробництва та ускладнивши ввезення компонентів, але поки що цього не відбувається. Це великий бізнес, якому вистачає коштів для того, щоб досягти лояльності місцевої влади та силовиків.
Судіть самі, за нашими оцінками, тіньовий ринок нафтопродуктів у 2022 році забере з бюджету щонайменше 22 млрд грн акцизу та ПДВ. Цієї осені було чимало нарад в уряді та на рівні окремих міністерств, масштаби лиха всі розуміють, подивимося, які кроки будуть зроблені.
Другий аспект — контроль якості. Держава не здійснює цієї функції вже понад 10 років. Відповідно, деякі непорядні представники бізнесу не відчувають загрози покарання з боку держави за протиправні дії, і ця безкарність породжує збільшення обсягів торгівлі фальсифікатом.
Нещодавно Держекоінспекція, єдиний орган ринкового нагляду у сфері якості нафтопродуктів, розпочала регулярні перевірки АЗС. Поки що їхня кількість невелика, але дає надію хоча б початок цієї програми, — зазначив експерт.
Варто нагадати, що через ускладнення відносин з Білоруссю виникає потенційна загроза припинення постачання пального з цієї країни. На думку експертів, за таких умов Україна має шукати альтернативні шляхи забезпечення себе пальним. Адже загалом постачання дизельного пального з Білорусі та Росії займають 70% обсягу українського ринку.
Фото Pixabay