У четвер, 25 листопада, у Харкові поховають колишнього в'язня чотирьох фашистських таборів Ігоря Малицького, який помер 23 листопада.
Прощання з 96-річним почесним громадянином міста, професором, науковцем у галузі технології та складальних процесів у машинобудуванні розпочнеться о 12:00 у дворі Української інженерно-педагогічної академії, що на вулиці Університетській, 16. Про це повідомила онука професора Аліса Маліцька .
Ігор Федорович у 1943 році був відправлений німецькими окупантами до Німеччини, а після втечі заарештований та відправлений до в'язниці міста Кладно. Йому довелося пройти концентраційні табори «Терезін», «Аушвіц», «Маутхаузен» та «Лінц 3». На початку травня 1945 року Малицький взяв участь у повстанні та з групою ув'язнених пішов назустріч радянським військам.
«Суспільне» публікує спогади про професора його онуки Аліси, яка розповідала про страшні часи, які довелося пережити її дідусеві — Голодомор, війна, репресії…
«У той час, коли дідусь сидів у концтаборі в Польщі чи Австрії, його тато сидів у в'язниці в Радянському Союзі: одного дня приїхали, забрали його, посадили до в'язниці з придуманого приводу. Зрештою його розстріляли, тільки у 1989 році його виправдали і сказали, що помилилися. Дідусь бачив різне, побачив Україну незалежною, був великим патріотом, брав активну участь не тільки у тому, щоб розповідати людям про страхи фашизму і те пекло, через яке пройшов, він надихав людей своїм прикладом, став рекордсменом України як викладач, який пропрацював понад 60 років в одному виші» , — згадує Аліса Малицька.
Ігореві Федоровичу було цікаво все, не було такого, аби він не міг у чомусь розібратися. У 80-річному віці він купив комп'ютер і почав на ньому працювати, а у 90 років — завів сторінку у Facebook, яку вів самостійно до останнього дня.
«У 93 роки він написав автобіографічну книгу „Тернистий шлях“… Він не цікавився такими речами як одяг, побутові речі, йому було цікаво все навколо. У 91 рік він вирішив, що хоче згадати, як сісти на коня, він це зробив. У 95 років він захотів поїхати на фронт, і це була його не перша поїздка, для нього не було нічого такого, щоб він не міг зробити, коли хотів, а найбільше хотів жити цікавим життям, робити щось важливе, вчити людей», — зазначила вона.
Нагадаємо, що нещодавно не стало ще одного відомого харків'янина — раптово помер скульптор, народний художник України, заслужений художник Азербайджану, завкафедрою ХДАДІ професор Сейфаддін Гурбанов. Його роботи багато в чому визначили те, як нині виглядає Харків. Візитівками міста стали його роботи «Скрипаль на даху», «Перша вчителька», «Сім чудес Харкова».
Фото зі сторінки Ігоря Малицького у соціальних мережах.