Підприємці, які займаються дрібним бізнесом, з 1 січня 2022 року зобов'язані при розрахунках з клієнтом використовувати касові апарати та видавати чеки. Про плюси та мінуси реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) «ФАКТАМ» розповіла бухгалтерка та податкова консультантка компанії з автоматизації кафе та ресторанів Poster Ольга Пушко.
Експертка нагадала, що ПРРО у порівнянні з РРО виграє у ціні. У випадку програмного касового апарату всі витрати — це близько 100−200 грн на місяць за використання хмарного сервісу.
За «залізний» фіскальний апарат потрібно заплатити 6−20 тисяч грн та ще близько 200−300 грн на місяць за обслуговування. Також коштуватиме грошей та часу підтримка оновлень такого реєстратора та сама процедура реєстрації апарату.
Реєстрація ж ПРРО проходить онлайн й займає пару днів — потрібно завантажити програму та зареєструвати підприємство.
Читайте також: Залежить від мети роботи: експертка розповіла, що вигідніше використовувати підприємцям — РРО чи ПРРО
Крім того, ПРРО економить місце — не потрібні додаткові фіскальні принтери. Працюючи з ПРРО, можна друкувати паперові чеки й відправляти електронні чеки по смс чи email клієнта.
Важливим фактором є можливість офлайн-роботи. На відміну від класичних РРО програмні можуть працювати в офлайн-режимі. Немає потреби виписувати чеки вручну. Інтернетом дані автоматично надходять до податкової. Але ПРРО без інтернету може працювати лише 36 годин, тоді як РРО — до 7 діб.
Головна проблема роботи з ПРРО — це «падіння» серверів податкової служби. Через перевантаження серверів податкової можуть не фіскалізуватися чеки. У цьому випадку підприємцям потрібно почекати й зробити ще одну спробу за кілька годин.
Читайте також: Доведеться купувати додаткове обладнання або програми: що чекає на малий та середній бізнес з 1 січня
Ексклюзивний матеріал «Всі розрахунки тільки через касу»: нові правила роботи «ФОПів» читайте на сайті «ФАКТІВ».
Фото: https://ua.depositphotos.com