Міністерство фінансів під управлінням Сергія Марченка проводить політику, яка не сприяє виходу економіки з кризи. Такий висновок зробили експерти під час обговорення проєкту бюджету на 2022 рік, пише видання «Апостроф». Зважаючи на все, Мінфін збирається тримати країну на сухому пайку замість того, щоб спрямовувати кошти на розвиток, цитує видання економістів.
Експерти критикують керівництво Мінфіну за неефективне керування держборгом. У своїй статті для ZN.ua директорка з наукової роботи Growford Institute Тетяна Богдан зазначає, що попри зменшення обсягів держборгу щодо ВВП і доходів бюджету, низку інших критеріїв боргової спроможності в Україні порушено. Наприклад, гранично допустимий рівень боргу перевищує 200% доходів бюджету. Крім того, короткострокові зовнішні борги, тобто ті, які потрібно віддати найближчими роками нашим міжнародним партнерам, становлять 165% міжнародних резервів, хоча стандарт говорить про цифру 100%.
«Більше того, якщо сьогодні основна частина зовнішніх боргів — це дешева валюта під 2−3% річних, то перекривати її, вочевидь, доведеться вже ресурсом під 7−8%. За оцінками Центру економічної стратегії, на обслуговування боргів у 2022 році доведеться витратити близько 15% ВВП країни», — йдеться у статті.
Критичною є й частка нерезидентів (іноземців) у загальному обсязі держборгу, який становить 50%, тоді як в інших країнах з ринками, що формуються, цей показник близько 16%. Ризик полягає в тому, що у разі різкої девальвації та виходу нерезидентів з наших паперів, це може погано позначитися і на економіці, і на доступі до інших зовнішніх джерел фінансування, щоб перекрити «діри», які утворилися.
Ще одна претензія стосується управління дефіцитом бюджету. Якщо середньосвітовий рівень дефіциту у 2020 році становив 10,2% ВВП, то в Україні — 5,4%. У 2021 році за 9 місяців бюджет взагалі звели з невеликим профіцитом.
«Що це означає? Замість того, щоб стимулювати економіку, як це роблять у всьому світі, український Мінфін її „висушує“, витягуючи з підприємців навіть більше податків, ніж потрібно для фінансування витрат. Але при цьому регулярно йдуть сигнали щодо недофінансування навіть захищених статей. За оцінками Київської школи економіки, у листопаді-грудні інтенсивність пошуку нових позик зросте кратно», — йдеться у статті.
Швидше за все, замість того, щоб спрямувати позикові кошти в економіку, сприяти її оздоровленню, якнайшвидше, гроші йдуть на дострокове погашення боргів, припускають автори.
В Українському інституті майбутнього зазначають, що перевищення очікуваного рівня доходів над прогнозним буде настільки значним, що уряду можна легко проводити реформи, які знижують податковий тиск на бізнес. Наприклад, запроваджувати податок на виведений капітал.