Наука поки ще не знає методів, які дозволили б робити точні довгострокові прогнози погоди. Наприклад, визначити, якою вона буде в кожний конкретний день зими, що почалась. Але метеорологи спроможні визначити, яка погода домінуватиме нинішньою зимою — тепла або холодна, випаде багато опадів чи снігу й дощів буде мало, переважатимуть сонячні дні чи похмурі. Про найвірогідніший метеорологічний сценарій холодного сезону 2021—2022 років «ФАКТАМ» розповіла завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту, кандидатка географічних наук Віра Балабух.
— Коли синоптики розроблюють прогноз погоди на декілька днів, вони беруть до уваги метеорологічні процеси (переміщення циклонів, антициклонів), які відбуваються на відносно невеликій території, — каже Віра Балабух. — А при розробці довгострокових прогнозів на ту чи іншу пору року аналізують масштабні процеси, які відбуваються в атмосфері та в океані. Причому, передусім саме в океанах, які, мов гігантська термодинамічна машина, накопичують колосальну енергію. Адже, нагадаю, вони займають дві третини площі нашої планети і, як то мовиться, являються кухнею погоди. Найбільший у світі Тихий океан хоча й знаходиться дуже далеко від нас, але процеси, які в ньому відбуваються активно впливають на погоду в Україні та в інших кутках Землі.
— Що зараз відбувається в океанах і як саме вони вплинуть на перебіг нинішньої зими в Україні?
— Всі, певно, чули, що для екваторіальної частини Тихого океану характерні такі океанічні течії як Ель-Ніньйо та Ла-Нінья, яким відповідає Південне коливання в атмосфері. Вони періодично змінюють одна одну. Вже другий рік поспіль спостерігається Ла-Нінья. Її ключовою ознакою є те, що температура води на екваторі аномально низька. Через це там формується зона високого тиску, що захоплює величезні території — аж до полярних широт. Це призводить до того, що антициклони приносять на західне узбережжя США та Канади холодне повітря з Арктики.
— А до чого тут Україна?
— Поясню. Холодне арктичне повітря, пройшовши над Америкою, переміщується в зону субтропіків. Там воно нагрівається і взаємодіє з атмосферними процесами, які відбуваються над Атлантичним океаном. А саме посилює Азорський антициклон, який відіграє дуже важливу роль у формуванні погоди на території Європи і нашої країни також.
— Якщо Азорський антициклон приходить з субтропіків, значить, він приносить нам тепло?
— Саме так. Коли цей антициклон стає потужним і поширюється на Європейський континент, він несе теплі повітряні маси з Африки та Середземномор’я. Розрахунки провідних прогностичних центрів світу показують, що нинішньою зимою в нашому регіоні найбільший вплив матиме саме субтропічний Азорський антициклон, який приноситиме тепле і сухе повітря.
У кінці минулого століття і на початку нинішнього ситуація взимку у нас була геть іншою — погоду здебільшого зумовлював Сибірський антициклон, який приносив сильні морози, нерідко до 30 градусів і нижче. Але в останні десятиліття його вплив суттєво зменшився. А ось субтропічний антициклон все більше й більше впливає на погоду в Україні. Причому, якщо раніше цей вплив був характерним переважно для теплого періоду, то тепер відмічається і в холодний. Тож значна частина випадків, коли на території України взимку аномально висока температура повітря, пов’язана саме з тим, що Азорський антициклон приносить нам повітря з субтропіків.
Тенденція до підвищення температури в Україні зберігається вже декілька десятиліть. Ось факти, на підставі яких ми це констатуємо. Останні тридцять років — з 1991 до 2020-го є найтеплішими за період інструментальних спостережень за погодою з кінця ХІХ століття. При цьому останні десять, особливо останні п’ять, років є найтеплішими. Тобто аномалія весь час зростає.
— В який період року ці зміни найбільші?
— Потепління відмічається протягом усього року. Але найбільше температура зростає влітку і взимку. Дійшло до того, що в сезоні 2019—2020 років метеорологічної зими фактично не було на значній території України. Вперше протягом усієї зими середня температура повітря за місяць була плюсовою, а термічний режим відповідав типовому листопаду. Загалом 2020 рік виявився в Україні найтеплішим за майже 140 років, а можливо й більше. Середня температура за рік була вищою на 1,5 градуса порівняно з останнім тридцятиліттям. Вперше шість із дванадцяти місяців майже на всій території України виявилися найтеплішими за період інструментальних спостережень за погодою, а травень — одним з найхолодніших та найвологіших.
Такі аномальні погодні умови призвели до того, що у 2020 році не лише зима, а й осінь була найтеплішою за останнє сторіччя. Морози з температурою мінус 20—25 градусів люди сприймають уже як щось незвичайне, як погодну дивину. Навіть в найхолодніших регіонах України — Донецькій і Луганській областях та на високогір’ї Карпат — такі сильні морози спостерігаються вже не часто. Хоча більшу частину минулого століття така погода взимку була типовою, нікого не дивувала. Ті самі мінус 20 траплялися значно частіше, ніж в наші часи. Нерідко було й 30 градусів морозу, а то й навіть 40.
Останніми десятиліттями в Україні взимку суттєво змінилась не тільки температура, але й значно зменшилися швидкість вітру та вологість повітря. Все вкупі призвело до того, що погода зимою стала у нас значно комфортнішою, ніж раніше. До речі, наукою встановлено, що підвищення швидкості вітру лише на два метри за секунду призводить до зниження тепловідчуття на один градус. Тобто чим дужчий вітер, тим людині холодніше, і навпаки.
Зміни погоди останніх десятиліть призвели до того, що зима в Україні перейшла з однієї категорії в іншу. Раніше вона у нас на значній території була помірно суворою, а тепер стала мало суворою. Це стосується й Донецької та Луганської областей, де клімат більш континентальний, ніж в решті регіонів країни.
— Нинішньою зимою, певно, будуть періоди морозної погоди. Звідки надходитиме холодне повітря?
— З арктичних широт. Очевидно, що нинішня зима не буде винятком — матимемо періоди морозної погоди. Проте вони найімовірніше будуть короткочасними.
Тут варто сказати, що у холодний період року в стратосфері над Арктикою утворюється дуже потужний циклон, який нерідко поширюється на весь полярний регіон. З цим циклоном пов’язана струминна течія, повітря в якій рухається навколо полюсу, досягаючи швидкості 200—300 кілометрів на годину і більше! Ця гігантська повітряна течія є своєрідним бар’єром, який не дозволяє арктичному повітрю переміщуватися на південь, зокрема, в Європу, Україну. До речі, аномально висока температура взимку 2019—2020 років значною мірою була зумовлена саме тим, що швидкість повітря в струминній течії (вихорі), що обертається над Арктикою, сягала 400—600 кілометрів на годину! За таких умов холодне повітря не могло вирватися на південь, через це зима тоді у нас видалась аномально теплою.
Але така стабільність цієї гігантської струминної течії протягом всього холодного сезону трапляється рідко. Зазвичай час від часу її конфігурація змінюється, і холодне арктичне повітря прямує в помірні широти і приносить нам морозну погоду. Скоріш за все, такі явища будуть траплятися і нинішньої зими.
Читайте також: Світ наблизився до «точки неповернення», — ООН про «пандемію» опустелювання
— Яка погода очікується в кожний з місяців нинішньої зими?
— Грудень може бути на 1—2 градуси теплішим, ніж в середньому за період 1993—2016 років, а січень та лютий — на 2—3 градуси. Отже, існує висока вірогідність того, що вже в лютому матимемо весняну погоду.
— Бо Азорський антициклон приноситиме до нас повітря з субтропіків?
— Так, але не лише він. Відповідно до розрахунків очікується, що цьогоріч на погоду в Україні впливатиме не лише гребінь Азорського антициклону, а й антициклони, що ймовірно утворюватимуться на Близькому Сході та Балканах.
— Зараз вже можна сказати, якою буде погода на Новий рік, чи зустрічатимемо його зі снігом?
— Про це вам, певно, жоден метеоролог у світі не скаже, бо передбачати погоду на місяць вперед ми ще не вміємо. Але можна говорити про те, що через глобальне потепління все більша частина опадів взимку випадає у вигляді дощу, а не снігу. Сніговий покрив якщо й утворюється, то, як правило, не надовго. Це проблема, адже наші річки мають переважно снігове живлення. Якщо снігу не буде, загострюватиметься проблема забезпечення водою.
— Який прогноз по кількості опадів нинішньою зимою?
— Згідно прогнозу світових метеорологічних центрів, який у нинішньому році є досить зконсолідованим, нинішньої зими у нас цілком можливий дефіцит опадів. Зважте на те, що й восени їх випало недостатньо.
— Тобто в Україну повертається посуха, яка закінчилася у травні 2020-го?
— Вона не закінчилась у травні 2020 року. Згадайте пожежі в Луганській області у вересні та жовтні 2020-го. Вони значною мірою були зумовлені сильною посухою, яка спостерігалась в цьому регіоні.
У 2021 році опади розподілялись дуже нерівномірно. В одних областях випадало 2—3 і більше місячних норм опадів, в інших лише 10—20 відсотків від місячної норми, а в деяких місцевостях взагалі опади не спостерігались протягом місяця і довше.
Минула осінь виявилася досить посушливою, а жовтень одним із найпосушливіших за період спостережень. Тобто тенденція до зростання посушливості, яка спостерігалася протягом останніх років, зберігається, хоча в окремих районах і можуть випадати досить інтенсивні опади. Відповідно до прогнозу взимку також очікується дефіцит опадів. Така зміна зволоження є характерною рисою зміни клімату в Україні.
Читайте також: «Настала ера вогню»: європейські вчені про аномальну погоду та лісові пожежі по всьому світу
— На території України глобальне потепління відбувається повільніше, ніж в інших регіонах планети?
— На жаль, навпаки — значно швидше. Темпи зміни середньої температури повітря за рік протягом останніх тридцяти років в Україні були втричі вищими від глобальної по планеті. Україна потрапила до тих регіонів у світі, де ці зміни відбувалися найбільшими темпами.
Починаючи з середини 1980-х років, кожне з наступних десятиліть в Україні було теплішим, ніж попередне.
— Найбільше підвищення температури відбувається на півдні України?
— Ні, в північно-східних областях — у Харківській, Сумській та Чернігівській.
Раніше в ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» завідувачка лабораторії прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України, учасниця Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату Світлана Краковська розповіла, як глобальне потепління змінює погоду та чи загрожує Україні опустелювання.
Фото автора