Росія продовжує зосереджувати війська на кордоні з Україною. При цьому з Москви звучать заяви про готовність вирішити «українське питання» силою. Політолог Олеся Яхно у фейсбуці розмірковує про те, наскільки реальна військова загроза з боку РФ чи це шантаж та блеф.
«Давайте ще раз поговоримо про військовий шантаж Росії.
Є така думка, що це все блеф Росії напередодні такого бажаного у РФ Саміту-2 Байден/Путін. Але є й інша думка — про специфічне не лише кількісне, а й тактичне розміщення російських військ біля кордонів України, а також активніший пропагандистський супровід зі звинуваченнями на адресу України та Заходу. ЦРУ ще у жовтні зазначило, що Росія зсуває війська до українського кордону — не лише на Донбасі, але й на значно більшу територію.
Так що реальна нова атака Росії розглядається як можлива нарівні з використанням військового шантажу як блефу.
Власне, багато в чому саме цій темі — російським спробам дестабілізувати Україну через концентрацію військ та дезінформацію — було присвячено міністерську зустріч НАТО в Ризі.
Практично одночасно у Стокгольмі відбулося засідання ОБСЄ, у кулуарах якого Ентоні Блінкен має зустрітися з Сергієм Лавровим та Дмитром Кулебою (може, вже зустрілися).
Що важливо для України?
По-перше. На Заході є розуміння того, що Росія активно запускає пропаганду — мовляв, це нібито Україна планує військову атаку на Донбасі. Це викликає побоювання, що Росія таким чином намагається приховати власну підготовку до потенційної атаки. За словами Блінкена, зараз спостерігається десятикратне збільшення активності у соцмережах щодо просування антиукраїнської пропаганди у порівнянні з тим, як це було перед вторгненням в Україну у 2014 році.
По-друге. Висловлювання Володимира Путіна про те, що Захід має дати гарантії не вступу України до НАТО, є сумнівним. Не лише тому, що ані Альянс, ані тим більше Україна не є загрозою для Росії. Країни Балтії та Польща входять до НАТО, і що? Хтось напав чи виношував плани напасти на Росію? Вся ця тема з НАТО, який нібито загрожує РФ, спрямована на те, щоб приховати власні проблеми та переключити увагу російських громадян з внутрішніх проблем на зовнішніх ворогів. Але ще й тому ця пропозиція Путіна звучить сумнівно, що за останні роки Росія не раз демонструвала свою гібридність не лише щодо України, а й щодо Заходу — кібератаки, міграційна криза, газовий шантаж (це лише з останнього), до вандалізму у космосі навіть дійшло. Власне, з приводу висловлювань російської влади на тему України та НАТО не раз звучала позиція у відповідь — Росія не має права вето визначати, куди вступати чи не вступати Україні, як і підміняти рішення країн — членів НАТО.
По-третє, на Заході є розуміння важливості превентивних заходів, щоб запобігти можливій новій атаці Росії. Ентоні Блінкен і Єнс Столтенберг заявили, що міністри НАТО обговорили цілу низку потенційних відповідей на російське вторгнення, включно з санкціями, які будуть значно жорсткішими, ніж ті, що були введені після анексії Криму у 2014 році. Вплив попередніх санкцій Росія намагалася зменшити шляхом скорочення позик на іноземних фінансових ринках і зберігаючи великі резерви (включно з резервами в золоті). Але на сьогодні Захід має великі потенційні важелі тиску — зрештою, «Північний потік-2″ поки не сертифікований», — написала Яхно у соцмережі.
Читайте також: Путіну необхідна постійна загибель українських солдатів на Донбасі: Піонтковський назвав мету шантажу
Матеріали, розміщені у рубриці «Блоги», відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.