У Києві у своїй квартирі було знайдено мертвим колишнього суддю Солом’янського райсуду столиці Сергія Зінченка. Чоловік помер від вогнепального поранення в голову. Пістолет, з якого було зроблено постріл, знайшли поруч із тілом. У поліції подію вважають суїцидом. Але дружина та адвокат покійного впевнені, що це вбивство. Сам суддя мав неоднозначну репутацію: його затримували на хабарі, він був підозрюваним у кримінальній справі про заволодіння злочинним угрупуванням квартирами померлих киян. І помер саме напередодні чергового судового засідання у цій справі. Чи може смерть судді бути пов’язана з цим кримінальним провадженням? Чи з не менш загадковою смертю батька Сергія Зінченка, якого кілька років тому знайшли повішеним? «ФАКТИ» з’ясовували подробиці.
Тіло Сергія Зінченка у квартирі на вулиці Лук'янівській знайшли 18 листопада. Поліцію викликав його друг, який хотів відвідати Сергія, але той чомусь не відповідав на дзвінки і не відчиняв двері. Попри те, що екссуддя має дружину і дитину, у квартирі останнім часом він жив один. Пресофіцер Шевченківського райуправління поліції Ганна Зубрєва повідомила: версія, що Зінченко вчинив суїцид — одна із пріоритетних.
— З квартири нічого не пропало, всі цінні речі та ключі були на місці, — повідомила Ганна Зубрєва. — Співробітники поліції вилучили пістолет, який лежав поряд із загиблим.
Версія поліції розходиться зі словами адвокатки Сергія Зінченка Лариси Криворучко. За словами адвокатки, у цій історії надто багато нестикування.
«Поліція лише через тиждень після смерті почала повільно знімати відео з камер спостереження; підозрюю, їх також збентежила стрілянина в голову людини-правші з лівої руки, відчинені двері квартири, нехарактерне місце трупа та інші нюанси.
Експерти встановили дату смерті 16.11.2021, проте 17.11. 2021 з ним особисто спілкувалися родичі… Це все, що потрібно знати про якість експертиз та слідства", — написала Лариса Криворучко у «Фейсбуці». А потім додала у коментарі «Надзвичайним новинам»: «Грошей у квартирі не виявилося, зникли й деякі цінності. Це ніяке не самогубство. У квартирі були відбитки пальців, які експерти навіть не зняли…»
Лариса Криворучко каже, що останнім часом її клієнту надходили недвозначні погрози: «Погрожували йому, його дружині, дитині. Тому було ухвалено рішення, щоб дружина пожила окремо на орендованій квартирі. Її навіть хотіли вивезти за кордон.
33-річна вдова покійного Катерина Зінченко у коментарі ТСН це підтвердила: «Я не вірю у самогубство. Все було добре. Він мав чудовий настрій, були плани… Не знаю, хто саме йому погрожував. Але загрожували фізичною розправою. Тому мене з дитиною вирішили відселити для нашої безпеки».
Лариса Криворучко також повідомила, що напередодні загибелі у Сергія Зінченка мала відбутися якась прибуткова угода. Але з ким і чого вона стосувалась, адвокатка не уточнила.
За інформацією «Надзвичайних новин», у Сергія Зінченка були борги. Точніше, навіть не в нього, а в його покійного батька, якого кілька років тому знайшли повішеним у гаражі. Цей випадок поліція вважала за самогубство. З того часу батькові борги віддавав Сергій. До речі, судячи з декларації, яку Зінченко востаннє подавав у 2017 році, він не мав жодних заощаджень — ні на банківських рахунках, ні готівки. Лише земельна ділянка у Васильківському районі Київської області, кредит на 89 тисяч гривень і водночас автомобіль «Лексус».
Як суддя Зінченко мав неоднозначну та навіть скандальну репутацію. Вперше його ім'я засвітилося у пресі ще під час подій на Майдані у 2014 році.
— Перші два його рішення щодо учасників Автомайдану та їхньої поїздки до Межигір'я якраз законні, — каже правозахисник Роман Маселко. — Він тоді закрив провадження у зв'язку з відсутністю правопорушення. Але потім виніс ухвалу про взяття під варту одного з учасників протестів на вулиці Грушевського 19 січня. Пізніше ця ухвала стала предметом розгляду спеціальної тимчасової комісії, яка перевіряла рішення щодо учасників протестних акцій. Комісія побачила у діях судді порушення та попросила Вищу кваліфікаційну комісію застосувати до Зінченка санкції. А в середині 2014-го у нього якраз минув термін повноважень (він був призначений суддею на п'ять років у 2009 році). Далі за спеціальною рекомендацією Вищої ради юстиції його могли призначити на посаду судді вже безстроково, але цього не сталося. З того часу Зінченко три роки мав статус судді, але вже не міг здійснювати повноваження.
А у січні 2017-го Зінченка спіймали на хабарі. За версією слідства, екссуддя обіцяв одному адвокату за винагороду використати свої зв'язки у Мін'юсті та виключити з реєстру дані про арешт об'єкта нерухомості. Попросив за це 20 тисяч доларів — і під час передачі адвокатом йому цих грошей їх обох і затримали. Адвокат визнав провину та вже отримав вирок. У серпні 2017 року Вища рада правосуддя розглядала питання, чи рекомендувати Зінченка на посаду судді безстроково, і вирішила у зв'язку зі справами Майдану та кримінальною справою щодо хабаря цього не робити. Таким чином, статус судді у 2017-му Зінченко втратив.
Незабаром колишній суддя став підозрюваним ще в одному кримінальному провадженні. Цього разу справа стосувалася злочинного угруповання, яке заволоділо квартирами померлих киян. У 2019 році «ФАКТИ» взнавали подробиці цієї справи. Тоді у Державному бюро розслідувань нам розповіли: вийти на угруповання вдалося саме завдяки затриманню цього судді.
— У ході слідчих дій нам вдалося дізнатися багато нового про діяльність цього судді, — коментував заступник начальника відділу Генеральної прокуратури України Олександр Дяченко. — З 2014 року він, користуючись своїми зв'язками, вирішував питання різних людей. В нього знайшли документи, що підтверджували його причетність до переоформлення майна громадян. Таким чином нам вдалося викрити ціле угруповання, яке намагалося заволодіти квартирами померлих киян. Згаданий суддя їм у цьому допомагав. Він шахраям сприяв у підробці заповітів, які складалися від імені померлих власників квартир.
Олександр Дяченко тоді розповів нам про шахрайство із чотирма квартирами загальною вартістю 5 мільйонів 600 тисяч гривень. Дві з них — у Голосіївському районі Києва, ще дві — в Оболонському та Шевченківському.
— Члени злочинного угруповання обирали квартири, які належали одиноким чи неблагополучним особам, — пояснив Олександр Дяченко. — Але, що цікаво, до них із цими квартирами «попрацювали» інші, не встановлені слідством шахраї. Останні обставили все так, ніби покійні власники квартир ще за життя продали своє житло незнайомим людям. За допомогою підроблених договорів купівлі-продажу аферисти перереєстрували квартири на нових підставних власників. Шахраї, які це зробили, поки що не встановлені. Так чи інакше, з їх допомогою квартири було продано.
Після цього у справу вступали люди, яким наразі пред'явлено підозру у кримінальному провадженні. Вони (серед них було два адвокати) з подачі нотаріуса втерлися в довіру до родичів померлих киян, законних спадкоємців квартир. Пообіцяли допомогти їм повернути квартири, якими заволоділи невідомі аферисти. Люди їм повірили. Вирішили, що справді мають справу з адвокатами, які хочуть допомогти. А насправді ці адвокати за допомогою вищезгаданого судді Солом'янського райсуду та нотаріуса зробили від імені померлих власників квартир підроблені заповіти — вже на користь своїх людей. Тобто законних спадкоємців ошукали двічі. Спочатку — невідомі шахраї, які перепродали їхні квартири, а потім — адвокати, які начебто допомагали їм ці квартири повернути.
Потерпілі навіть не здогадувалися, що адвокати діють у своїх інтересах. Бо формально адвокати робили те, що мали: подавали позови до суду про визнання липових договорів купівлі-продажу недійсними.
— Людина бачила, що суди йдуть, адвокат працює. Але навіть не здогадувався про існування підробленого заповіту на ім'я зовсім іншої людини, — розповів Олександр Дяченко. — Адвокати розігрували цілі спектаклі. У той час, як жінка-адвокат ходила до суду від імені справжнього спадкоємця, її колега подавав ще один позов від імені підставної особи, на яку за допомогою судді оформили підроблений заповіт. Такі судові процеси йшли по кожній з чотирьох квартир. А в квартирах, до речі, на цей час уже проживали люди, на яких були оформлені липові заповіти. Потерпілі навіть не могли туди потрапити, бо аферисти змінили замки.
Після затримання суддя Солом'янського райсуду, як розповідали «ФАКТАМ» у ДБР, переоформив свій «Лексус» на іншу людину. Він зміг це зробити після того, як суд відпустив його з-під варти. Наразі, як з'ясували «ФАКТИ», під вартою не перебуває жоден із восьми підозрюваних у цьому виробництві. Справу давно вже передано до Шевченківського райсуду столиці, але її досі навіть не почали розглядати по суті.
— Обвинувачені та їхні адвокати намагаються затягнути процес, — повідомив адвокат одного з потерпілих Костянтин Татарченко. — Ми й досі на етапі підготовчого засідання. Квартира мого клієнта, як і раніше, йому не належить, хоча з моменту розкриття цієї афери пройшло вже понад два роки.
Трикімнатну квартиру на вулиці Герцена клієнт Костянтина Татарченка мав успадкувати від тітки. Але коли чоловік приїхав з-за кордону, щоб вступити у спадщину, він дізнався, що квартира належить іншій, незнайомій йому людині. Нібито тітка ще за життя її продала. Чоловікові порекомендували адвоката, яка пообіцяла домогтися через суд визнання липового договору купівлі-продажу недійсним. І вона подала такий позов. Але, нібито допомагаючи клієнту відсудити незаконно продану квартиру, адвокат промовчала про те, що у справі був ще один липовий заповіт. Він був складений від імені покійної тітки потерпілого на користь зовсім іншої особи. Про те, що є ще один заповіт, чоловік навіть не здогадувався. І був упевнений: щойно адвокат визнає договір купівлі-продажу недійсним, він без проблем успадкує квартиру. Насправді ж житло мала успадкувати інша людина.
Чи може загадкова смерть судді Зінченка бути пов'язана з цією справою? Таку версію виключати не можна. І якщо помста з боку когось із потерпілих малоймовірна, то члени злочинного угруповання цілком могли хотіти прибрати людину, яка надто багато знала. Особливо, якщо врахувати, що всі підозрювані залишаються на волі.
— Це не поодинокий випадок, коли саме за допомогою суддів Солом'янського райсуду Києва шахраї заволоділи чужим майном, — каже Роман Маселко. — Наприклад, я супроводжував досить гучну справу, де завдяки незаконному рішенню судді Солом'янського райсуду Олександра Бобровника аферисти заволоділи квартирою пенсіонера Олександра Кучерявенка і викинули чоловіка на вулицю (рішення судді Бобровника вдалося скасувати в апеляційній інстанції, а стосовно нього відкрито кримінальне провадження за фактом винесення явно неправосудного рішення. Самого суддю пізніше ще й упіймали на хабарі. — Авт.). Зв'язок цього судді зі злочинним угрупуванням, яке заволоділо чужими квартирами, був очевидним. 2018 року цей суддя несподівано помер за кермом власного авто. Йому було лише 37 років.
До речі, як повідомляє видання «Судовий репортер», квартиру екссудді Сергія Зінченка «дивним чином переоформили» і нею тепер володіє інша людина.
Читайте також: «Мою квартиру заарештували через лжеборг і виставили на аукціон»: як в Україні шахраї забирають майно без рішення суду