4 грудня Церква відзначає велике свято — Введення у Храм Пресвятої Богородиці. У народі цей день називали Третя Пречиста. Не схвалювалася будь-яка робота, а порушників громада потім звинувачувала в поганому врожаї. Про це «ФАКТАМ» розповіла Олена Громова, етнограф, завідувачка наукового відділу виставкової роботи Національного музею народної архітектури та побуту України (Пирогів).
Дуже багато прикмет було пов'язано з тим, хто перший прийде у гості зранку. Хорошою прикметою вважалося, якщо першим «полазником» (гостем) був юнак чи молодий і здоровий чоловік — тоді цілий рік у домі будуть усі здорові і водитимуться гроші.
«Якщо ж дім відвідав немічний і бідний чоловік — до біди, а будинок не обійдуть хвороби і злидні. Ще гірше, якщо до хати прийде стара жінка і захоче взяти щось у борг… Щоб не прийшла жодна сусідка зі злими намірами, господар вставав на світанку, обходив двір і сам заходив у будинок (брав у кишеню гроші) як гість, усіх вітав і бажав достатку, добра. Вважалося, що так можна обдурити долю», — пояснила етнограф.
У свято Третьої Пречистої було заборонено прати, ткати, обробляти конопляні волокна, копати землю, рубати. Не дозволялося сваритися.
«У західних регіонах України у свято худобу обсипали насінням конопель, змащували маслом вим'я, травами (Іван-зіллям, зібраним на Івана Купалу) обкурювали навколо стайні — щоб у майбутньому корови плодилися і давали більше молока, щоб ніхто не міг цього молока відібрати… На Гуцульщині існувало повір'я, що цей день особливий для ворожок: якщо вони правильно підготувалися, то і наступного року їхня справа процвітатиме», — розповіла Олена Громова.
У народі вважалося, що на Третю Пречисту душі праведників можуть подивитись своє тіло. У зв'язку з цим свято називали не Введенням, а Видінням.
Про всі народні традиції святкового дня докладно у статті «Введення, або Третя Пречиста: які обряди цього дня проводили в давнину і в які прикмети вірили в народі» .
Фото https://ua.depositphotos.com/