Вже дуже скоро українським селянам та фермерам, що володіють землею сільгосппризначення, доведеться платити нові податки. Верховна Рада затвердила скандальний законопроєкт № 5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень». Відтепер усі українці, які мають права власності на земельні паї, повинні сплачувати мінімальний податок у 1,5 тис. гривень за кожен гектар. Нові податки доведеться платити також, якщо ділянка розташована не в межах міста, тобто фактично — за город. Крім того, якщо земельна ділянка розташована у межах населеного пункту, зокрема у місті, та її розмір становить 50 соток (0,5 гектара), власник також зобов’язаний сплатити податок, проте у фіксованому розмірі.
У попередній статті «ФАКТИ» дізналися в економічного експерта, чим, на його на думку, обернеться підвищення податків для селян. Сьогодні про своє ставлення до затвердженого закону «ФАКТАМ» розповів президент Української спілки промисловців та підприємців, голова Національної тристоронньої соціально-економічної ради Анатолій Кінах.
— Закон № 5600 буде правильно називати не «ресурсним», а про посилення податкового навантаження. Адже жорсткішими умови ведення власної справи стануть саме для малого й середнього бізнесу, фермерів та навіть селян, що вирощують сільськогосподарську продукцію для власних потреб.
Запровадження механізму мінімального податкового зобов’язання для сільгоспвиробників — ці норми орієнтуються не на фактично отриманий, а на умовно ймовірний дохід, що є несправедливим. Вони спрямовані не стільки на наповнення бюджету, скільки на перерозподіл ринку та його монополізацію.
Уявімо, що власники кількох гектарів землі, котрі знаходяться за межами населеного пункту, ними не користуються. Або здають в оренду за невелику плату. Відтепер, при необхідності сплати 1,5 тис. грн з кожного гектара, подальше утримання такої землі буде невигідним — власник задумається про продаж. Хто купить землю? Такий же дрібний фермер, який буде обтяжений податками? Сумнівно. Скоріше, це будуть великі агрохолдинги.
По суті, це руйнування системи дрібних господарств і фермерств, самозайнятості в селах. У цьому найбільший негатив даного блоку закону № 5600.
— А що ви думаєте про оподаткування ділянок розміром від 50 соток?
— Треба розуміти, що 50 соток, до яких зменшили оподатковувані ділянки, — це розмір деяких домогосподарств, що виробляють сільгосппродукцію виключно для власних потреб. Хіба, щоб забезпечити потреби сім’ї власною фізичною працею, потрібно ще й відрахувати певні кошти державі? Ми вважаємо несправедливим підхід, коли в оподаткуванні сімейні господарства, що мають 50 соток, прирівнюються до великих агрохолдингів з 500−600 га.
— Як нові податки позначаться на діяльності фермерів?
— Безумовно, нові правила гри несприятливі для аграріїв. Це спровокує подорожчання сільськогосподарської продукції. Бо, окрім податків, нагадаємо, значно зросли затрати й на енергоресурси. Візьмемо за приклад цукрову галузь. Фермери витрачають понад 42 тис. грн на 1 гектар посіву цукрових буряків. При середній врожайності 480 центнерів з гектара та ціні 1200 грн за тону буряків їх вирощування не є рентабельним. Ця ж причина зумовлює постійне скорочення площ посівів. Як мінімум 5 заводів з 32-х, що раніше існували, припинили виробництво, інші зазнали збитків. Додайте сюди додаткові податки — висновок очевидний.
Останнім часом нарощували врожайність і зерновики, інвестуючи у це власні ресурси. Проте кожен додатковий центнер з гектара потребує дедалі більших капітальних інвестицій, які ніде буде взяти через зростання податку.
Поза тим, є й інші ризик, а саме — дефіцит міндобрив. При їх виробництві 80% сировини становить природний газ. З його аномальним здорожченням зупинилися деякі виробництва, зокрема найбільший в Європі Одеський припортовий завод. З цією ситуацією аграрії також опинилися сам на сам.
Мета, декларована законопроєктом № 5600, — вирівняти умови для всіх в агросекторі, вивести бізнес з тіні. Проте по факту закон ударить саме по легальних виробниках, збільшивши для них податки ледве не вдвічі. Мінусом є й те, що при всіх цих нюансах закон не передбачає достатній перехідний період, оскільки нові норми почнуть діяти з 1 січня 2022 року.
Ми будемо звертатися до президента з проханням, щоб глава держави не підписував закон у цій редакції, а повернув його на доопрацювання в парламент, — підсумував Анатолій Кінах.
У наступній статті своє ставлення до нового податкового закону висловить експерт з земельних питань.
Варто нагадати, що з 1 січня 2022 року фізичні особи — підприємці зобов'язані при продажах застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО) або програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО). Як пояснили у Державній податковій службі, за порушення порядку розрахунків з нового року підприємцям загрожує штраф у розмірі 100% вартості проданої з порушенням продукції.
Фото https://ua.depositphotos.com/