День пам'яті апостола Андрія Первозванного, 13 грудня, у народних традиціях був пов'язаний із ворожіннями. Дівчата чекали ночі, щоб з'ясувати, що приготувала їм доля, чи далеко від батьківського дому доведеться жити, чи буде щасливим шлюб.
Збирачі народних традицій та обрядів записали кілька найпоширеніших способів ворожіння.
На насінні. Дівчина зі жменею конопляного насіння обходила будинок тричі. Розсипаючи насіння, ворожійка читала «На Андрія конопельки сію, дай же, Боже, знати, з ким весілля гуляти». Сон після такого обряду мав бути віщим і вказати на майбутнього обранця.
На хлібі. Спеціально для ворожіння дівчата пекли маленькі булочки (у деяких районах — коржики). Половинку треба було з'їсти перед сном, а другу — покласти під подушку, щоб побачити уві сні нареченого. Обранець повинен був завітати в гості, щоб доїсти пригощання.
На взутті. Найчастіше для ритуалу використовувався чобіт. Покрутившись навколо себе, дівчина кидала взуття. Носок мав вказати напрям, звідки прийде наречений. Якщо у ворожінні брали участь кілька дівчат, то дивилися, чий чобіт відлетів найдалі — та має першою вийти заміж.
На воску. Воскову свічку ламали на шматочки і плавили над вогнем, а потім виливали в холодну воду і в застиглих контурах намагалися роздивитись знаки долі.
По імені. Це ворожіння було популярним, оскільки не вимагало жодної підготовки. Дівчата виходили вночі надвір і запитували ім'я першого зустрічного. Вважалося, що так само зватимуть і нареченого.
Найсміливіші ворожили на дзеркалах. Залишившись наодинці в кімнаті, треба було погасити всі вогні, крім свічки, і розташувати маленьке дзеркало навпроти великого. Вдивляючись у «коридор», намагалися розгледіти, хто з'явиться там у задзеркаллі.
Читайте також: Церковний календар: Різдвяний піст та ще 5 важливих дат для православних у грудні
Фото https://ua.depositphotos.com/, pixabay.com