До закінчення контракту 30-річного старшого солдата 74-го окремого розвідувального батальйону Станіслава Запорожця, який загинув у зоні проведення операції Об'єднаних сил 16 грудня, залишалося лише три місяці.
Він планував повернутися додому та створити свою сім'ю, але не встиг, пише OBOZREVATEL.
Один із товаришів по службі загиблого згадував, що у зону ООС боєць приїхав у 2018 році. Житель Лисичанська вирішив вирушити на фронт, бо з 2014 року спостерігав, що відбувалося у його рідній області.
Боєць каже, що Станіслав Запорожець, котрий прийшов служити, щоб захищати своїх рідних та близьких, хоч і був зовсім молодим, але одразу добре себе показав.
А інший боєць розповів, що Станіслав був простим, із гарним почуттям гумору, хоча дружба у них склалася не відразу. «Насамперед спрацьовував той факт, що він із Луганської області. Я воюю з 2014 року, і на моїй пам'яті перебіжчиків та дезертирів було багато. Тож спочатку довіри між нами не було. Але нам разом доводилося виконувати деякі завдання, і за дуже короткий час і в мене, і в інших хлопців довіра до нього з'явилася. Та й його почуття гумору часто допомагало розрядити обстановку», — згадував боєць ЗСУ.
У загиблого Станіслава Запорожця було два позивні. Перший — «Румун» — його дав комбат, коли хлопець тільки-но прийшов на службу. А другий вигадали вже товариші — «ЗЕП». ЗЕПами раніше називали автомобілі ЗАЗівського автомобільного заводу, «запорожці».
Удома у Станіслава залишилися мама та молодший брат. Боєць загинув від кулі ворожого снайпера під час бойового чергування.
Ексклюзивний матеріал «Про нього ходили легенди: яким був вбитий на Донбасі 33-річний снайпер Уберт Мрачковський» читайте на сайті «ФАКТІВ».
Фото із соціальних мереж