Життя в умовах пандемії багате на парадокси. Один з них полягає у тому, що планувати наперед у турбулентні часи майже нічого не можливо, проте треба. А ще необхідно залишатися оптимістами попри песимістичні реалії повсякдення.
Варто пам'ятати слова Стіва Джобса: «На цій землі у нас так мало часу, що ймовірно, ми маємо можливість зробити лише кілька справді видатних речей — і зробити їх по-справжньому добре…»
«ФАКТИ» продовжують проєкт «Світ після пандемії» — серію інтерв'ю з відомими людьми та лідерами галузей.
Раніше про сприйняття нових реалій життя «ФАКТАМ» розповіли Андрій Курков, Іван Марчук, Еліна Світоліна, Павло Зібров, Світлана та Віталій Білоножко, Олег Скрипка, Ольга Сумська, Андре Тан…
Сьогодні наша співрозмовниця — відома співачка, народна артистка України Алла Кудлай.
— Алло Петрівно, як пандемія вплинула на ваше життя?
— Важко про це говорити, але співаки дуже постраждали, бо скасувалося чимало концертів.
Восени у мене скасувалися чотири з одинадцяти виступів, бо щойно було оголошено локдаун — і адміністрація міст, де вони планувалися, заборонила масові заходи. Болить душа через те, що відбувається у зв'язку з пандемією. Адже ми, артисти, особливо чуттєво сприймаємо все. Переводити свою творчість у діджитал — не моє. Я співаю живим голосом — це особлива енергетика.
— Проте поціновувачів вашої творчості у соцмережах стає все більше. На вашу адресу у коментарях надходить стільки компліментів! «Ваш голос, як веселка з роси», — написала одна людина.
— Приємно, коли люди небайдужі. Я намагаюсь кожному відповісти, сказати добре слово, бо вірю, що воно лікує, допомагає, стимулює, надихає. Добрих людей у світі більше, ніж злих. Я це точно знаю. Я завжди бажаю усім всього найкращого. У мене є така пісня на слова поетеси Інни Цацко: «Добрі люди, добрі люди! Хай завжди вам добре буде. Вік живіть у вашій хаті і щасливі і багаті».
— Чудові слова.
— Хороша пісня, як молитва.
— А були такі випадки, коли ваша пісня змінила чиєсь життя?
— Траплялися. Одна жінка мені розповідала, що тяжко хворіла, а мої пісні допомогли їй видужати. Пісня — це велика сила. Я по собі знаю: коли погано на душі, починаю співати або слухаю музику — і повертається хороший настрій, мені хочеться щось робити й взагалі жити. Люблю сісти за своє біле фортепіано й грати. Цей інструмент отримала у подарунок на свій бенефіс у 1993 році. Гра й надихає, й заспокоює, бо подивишся по телевізору у новинах стільки негативу — майже суцільний кримінал. Ніхто не вдумується про наслідки. А такий негатив розпалює у психічно неврівноважених людей ненависть, жагу до помсти… Люди, одумайтесь! Нам потрібно більше хорошого, доброго, світлого, чистого, людського.
— Трапляються й приємні новини. Прочитала, що ваша похресниця Настя Каменських нещодавно зняла вас та свою маму у ТікТок.
— Та це у Настиної мами — Ліди, з якою я дружу багато років, був день народження. І Настя зняла нас. «А моя подруга така сучасна» (наспівує). Потап з Настею написали для нас цю пісню. Вони молодці!
— Часто спілкуєтесь з похресницею?
— Вона дуже зайнята. І я її розумію. Зараз її час, і їй треба не гаяти ні хвилини. У мене теж були часи, коли не мала хвилини й в гору глянути. Траплялось, що давала по п'ять концертів на день.
— Як же ви витримували такі навантаження?
— Мені втома личила (посміхається). Я навіть сама дивувалася.
— Наближається Новий рік. ЗМІ оприлюднюють фантастичні розміри гонорарів популярних артистів. Можете прокоментувати?
— Думаю, медіа перебільшують. Колись перед Новим роком у мене корпоративи були цілий день — починаючи від 11 ранку й закінчуючи опівночі. І коли у якійсь газеті я прочитала про розмір свого гонорару, була дуже здивована.
— Як сьогодні вам вдається підтримувати чудову форму?
— За період пандемії я скинула три кілограми. Тримати форму намагаюсь все життя. До пандемії протягом двадцяти років ходила у басейн, але зараз через ситуацію з ковідом побоююся. Люблю плавати у ластах — на спині. Влітку плаваю у Дніпрі. Й це літо не стало винятком. Пригадую кумедний випадок. Один чоловік у воді гукнув: «Ви так швидко пливете — вас треба відправити на Олімпіаду у Токіо!»
— Знав би він, що ви чемпіон у своєму виді «спорту» — співочому.
— Це правда (сміється). А коли на березі той незнайомець побачив мої ласти, був розчарований. «Так вся справа у ластах?!» — каже.
— Невже він вас не впізнав?
— Ні. З впізнаванням бувають курйози. На ринку не так давно мене прийняли за Віру Брежнєву. Я сміялася на весь базар. Купувала овочі. І раптом молодий продавець підіймає очі: «О, я вас впізнав! Ви — Віра Брежнєва!»
— Чим замінюєте зараз плавання?
— Займаюсь йогою. Розстилаю вдома килимок для йоги — і вперед! Вправи мені колись показала тренер.
— До речі, килимки для йоги та інший інвентар для спорту сьогодні дуже модно дарувати на свята. Так що ви у тренді, Алло Петрівно!
— Дякую. Зараз всі намагаються вести здоровий спосіб життя. Пандемія змусила всіх дбати про здоров'я — принаймні серйозно задуматись про нього.
— У вас є свої секрети харчування, які допомагають залишатись у формі?
— Зовсім не їм солодкого. Виняток — мед. Люблю його з сиром сулугуні. А взагалі намагаюсь менше їсти.
— Хліб, напевно, не вживаєте?
— Купую багети, які готуються на заквасці. Одного багета мені вистачає днів на п'ять. Якось прочитала склад магазинного хліба й була вражена: там стільки консервантів! Що це значить, наприклад, «поліпшувач борошна»? Для чого це все додавати до тіста?
— Комерційна вигода, мабуть. Хліб з консервантами довше не псується. Тому краще все готувати вдома, хоч це й вимагає зусиль та часу. До речі, скоро Новий рік. А у вас є фірмова страва, яку готуєте на свята?
— Думаю, цього разу приготую перепілок, фаршированих інжиром та курагою. Це дуже смачно! А готувати цю страву просто: перепілочок поперчити, посолити, всередину покласти курагу та інжир, загорнути у фольгу та випікати у духовці 45−50 хвилин. Це і дієтична страва, і смачна одночасно. Спробуйте приготувати — не пожалкуєте!
— Напередодні Нового року люди сподіваються на зміни на краще. А як, на вашу думку, може змінитися світ після пандемії?
— Я не провидиця, тому не знаю, що на нас чекає попереду. Це відомо лише Богу. Проте очевидно, що внутрішньо багато людей вже змінилися — у ставленні до життя, природи… Дуже хочеться, щоб люди не робили зла, щоб були добрішими, щоб раділи успіхам рідних, друзів, знайомих. Важливо бути доброзичливими, посміхатися один одному. Пам'ятайте: ми прийшли у цей світ, щоб робити добро!
— Дилема часу: яке спілкування переважить — онлайн чи офлайн? Що ви думаєте з цього приводу?
— Сподіваюсь, що щире живе спілкування буде у пріоритеті.
— Що б ви побажали читачам «ФАКТІВ» напередодні зимових свят?
— Хочу привітати читачів з Новим роком та побажати здоров'я відмінного та щастя незмінного. Хай у вашому житті будуть радість, удача, щастя. Цінуйте кожну мить свого життя, бо воно — дар Божий!
Читайте також: Віталій Козловський: «Коли у серпні помер тато, музика стала моїм порятунком»
Фото з альбому Алли Кудлай