Зеленський розпочав хрестовий похід проти олігархів, тоді як вони недооцінюють його вольові якості. Про це заявив в ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» Михайло Подоляк, радник голови Офісу президента.
— У чому цінність ініціативи Володимира Олександровича? У тому, що він розпочав хрестовий похід проти олігархів, — заявив Михайло Подоляк, відповідаючи на запитання щодо наслідків для України «закону про олігархів». — Підкреслю, що не проти олігархів як суб'єктів економічної чи підприємницької діяльності, а проти суб'єктів, які ведуть тіньову політичну діяльність, скуповують частинами державу та визначають неконкурентні правила поведінки.
— Великі бізнесмени успішно нарощували капітали за всіх президентів. Що їм Зеленський? Тимчасове явище. Пересидять його.
— Виходячи з цієї логіки, трансформація держави в принципі неможлива. У будь-якому разі, хтось же повинен ініціювати зміни правил, які вкоренилися тут за тридцять років? Зрозуміло, що за своїм ресурсним потенціалом та готовністю вкладати левову частину своїх заробітків у консервацію нинішнього типу держави ці люди дуже потужні, і державі буде непросто зламати їхні традиції оперувати тіньовими політичними потоками. Але в цьому і є, ще раз наголошую, фантастична своєчасність появи такого президента, як Зеленський. Жоден із представників нашої старої еліти ніколи не пішов би на це. Набагато простіше було увійти у змову з олігархами, що й робили попередні президенти. Тобто сказати: «Ми визначили такі-то правила, таку-то частину вашої неформальної мзди треба вкладати в такий-то фонд розвитку, коштом цього фонду президент буде набирати бали. А натомість ви отримуєте неконтрольовану пайову участь у прибутку держави».
Читайте також: Зеленський і Ахметов немає ніякого особистого конфлікту, — Корнієнко
— Так таке ж і було. Ахметов у липні 2019 року «купив 200 швидких для України», Пінчук у жовтні того ж року — 24 квартири в'язням Кремля.
— Ви самі розпочали розмову з того, що перші півтора року нова команда (яка тим більше прийшла не з політики та не знала всіх внутрішньополітичних розкладів) проводить аудит відносин між тими чи іншими політичними, економічними та соціальними групами та державою. Коли були проведені аудити, президент Зеленський запропонував іншу модель відносин — держава над усім, тобто вона задає правила, решта, зокрема великі бізнесмени, конкурують у рамках прозорих відносин.
Втім, є значно серйозніші речі, про які ми повинні говорити. За час існування тіньової держави багато фінансово-промислових груп отримали понад тридцять відсотків контролю над тими чи іншими критично важливими галузями, у тому числі над енергетикою. Тож у них у руках реальні інструменти впливу, наприклад, на тарифоутворення. Та на все по суті.
Але для чого їм тоді потрібні медіа? Щоб це маскувати та говорити: «Це держава не може відрегулювати тарифи та забезпечити вам тепло у будинках». Насправді ж саме вони формують запаси вугілля на складах, забезпечують нас електроенергією та розраховують тарифи. Якби олігархи довірливо розмовляли з суспільством і суттєво скоротили б маржу, яку вони отримують, їхнє майбутнє (як великих бізнесменів) було б набагато стабільнішим. Не може людина заробляти на монополії, але при цьому звинувачувати державу в тому, що вона намагається регуляторними актами повернути її у конкурентне середовище.
— Наскільки глибоко зайшло протистояння Ахметова та Зеленського?
— А насправді немає протистояння Ахметова та Зеленського. Володимир Олександрович поводиться максимально коректно, хочу це підкреслити. Є ключове світоглядне протистояння. Президент запропонував інші правила. Так, вони можуть бути економічно болючими та вимагають якихось консультацій. Але Володимир Олександрович ніколи не переходив у медійну війну, не дозволяв собі ображати Ріната Леонідовича чи іншого крупного бізнесмена та не переносив це все в особисту площину. А що роблять олігархи? Вони не ведуть конструктивного діалогу, не обговорюють правила (влаштовує — не влаштовує). Вони навіть не можуть аргументувати, чому повинні мати домінантні неконкурентні позиції в тих чи інших галузях. Тому що аргументів нема. От і вирішили перейти до прямих образ.
Що вони роблять? Набирають групу «колишніх товаришів», дають їм мікрофони та кажуть: «Вперед, хлопці». А ті готові безфактово компроматити та вигадувати фейки.
— Пристрасті загострюються. Чим це протистояння завершиться?
— Безперечно, виграє держава. Так, інтенсивність «бойових дій» збільшуватиметься. Але за рахунок чого? У олігархів не з'явиться жодної цікавої креативної ідеї. Адже вони не зможуть сказати публічно: «Ми хочемо залишатися монополістами і мати право розпоряджатися приватними судами». Отже, вони залучатимуть додаткових суб'єктів легкої інформаційної поведінки, скажімо так, які нападатимуть на державу або на конкретних її представників. Тут питання, чи вистачить волі у президента витримати цей прямий особистий удар? Моя відповідь дуже проста: олігархи сильно недооцінюють вольові якості Володимира Олександровича Зеленського.
Раніше у ЗМІ з'явилася версія, що Ахметов веде переговори з потенційними суперниками Володимира Зеленського на майбутніх виборах президента.
Фото із сайту president.gov.ua