«ФАКТИ» поросили Дмитра Яроша підбити підсумки минулого року, проаналізувати ситуацію на Донбасі, найрезонансніші політичні події та скандали в Україні, а також спрогнозувати, чого нам чекати 2022-го.
— Пане Дмитре, з якими думками, тревогами, надіями ви зустрічаєте Новий рік? Що вас тішить, що бентежить?
— Дуже тривожить інформація про широкомасштабне вторгнення Російської Федерації на нашу територію. Зрозуміло, що всі мої помисли та дії направлені на те, щоби гідно зустріти ворога в разі масштабної агресії. Головне наше завдання зараз — розгортання добровольчого руху й відновлення діяльності резервних батальйонів Української добровольчої армії.
Я регулярно спілкуюсь з хлопцями з Головного управління розвідки та з головнокомандувачем Збройних Сил України. Вони бачать, що ворог готується до вторгнення десь на кінець січня — початок лютого. Зрозуміло, що всім хочеться миру, але ніхто й думки не припускає про капітуляцію. Якщо станеться вторгнення, будемо захищатися.
Звичайно, що буде важкувато. Але все одно, як на мене, треба використовувати тактику вузлового опору, привчати війська діяти в обороні, навіть перебуваючи в оперативних оточеннях, і «хапати ворога за пояси» (тобто коли над тобою висять їхні вертольоти, безпілотники, винищувачі, бомбардувальники, треба максимально зближуватися з противником, щоб не дати можливості працювати його авіації).
Зараз відбувається перший етап мобілізаційних заходів, нарешті почали активніше працювати з розгортання підрозділів територіальній обороні (поки закон не був ухвалений, не було правової бази для цього) — йдуть зрушення і в Києві, і в областях.
Вважаю, що у нас є всі підстави оптимістично дивитися на наш спротив. Звичайно, що жертви будуть великі, тут навіть мови немає, і крові проллється й нашої, і ворожої доволі багато. Але іншого шляху до свободи немає.
Фото зі сторінки Дмитра Яроша у Facebook