Сьогодні, коли розмови про нарощування Російською Федерацією військ на кордоні з Україною та про розгортання нашим північним сусідом батальйону РЕБ за 80 кілометрів від Харкова ми відзначаємо річницю створення одного знакового для світової безпеки документа.
27 січня 1967 був підписаний найважливіший в історії людства «Договір про принципи діяльності держав з дослідження та використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла», який фактично став основою міжнародного космічного права. Його ще називають просто «Договір про космос».
Спочатку цей договір підписали три країни: Сполучені Штати Америки, Великобританія та Радянський Союз. В даний час 111 країн є державами-учасницями договору, а ще 22 підписали договір, але не завершили його ратифікацію.
Цей документ засвідчує, що дослідження та використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла, здійснюються на благо та на користь усіх країн, незалежно від ступеня їх економічного чи наукового розвитку, і є надбанням всього людства.
Також серед основних його принципів: заборона для країн-учасниць розміщення ядерної зброї або будь-якої іншої зброї масового знищення на орбіті Землі, встановлення її на Місяці або будь-якому іншому небесному тілі чи станції в космічному просторі. Договір зумовлює використання Місяця та інших небесних тіл тільки в мирних цілях та прямо забороняє їх використання для випробування будь-якої зброї, проведення військових маневрів або створення військових баз, споруд та укріплень.
У той же час договір не забороняє розміщення звичайних озброєнь на орбіті Землі, до яких вже цілком справедливо ми можемо віднести російські супутники, який минулого року вразила російська протисупутникова ракета, в результаті чого члени екіпажу МКС змушені були шукати укриття від уламків цього артефакту радянських. часів, знищених «російськими космічними військами» .
В даний час риторика Росії з безпеки космосу звучить досить загрозливо: російські ЗМІ зазначають, що в договорі застережено лише основні принципи: відкритість космічного простору для дослідження та використання всіма країнами, заборона на розміщення ядерної зброї та зброї масового знищення, заборона на проголошення суверенітету на Місяці та інших небесних тілах. У ньому не визначено найважливіші поняття: наприклад, межі космічного простору — та не передбачено санкцій за порушення.
У 1979 році проблемні моменти, пов'язані з Місяцем, спробували врегулювати за допомогою «Угоди про діяльність держав на Місяці та інших небесних тілах» Серед іншого в ньому зазначено, що Місяць та його природні ресурси є спільною спадщиною людства. Але проблема в тому, що його ратифікували лише 18 країн, і серед них немає нікого ні з G7, ні з постійного складу Ради безпеки ООН.
США першими стали опрацьовувати власну правову основу освоєння Місяця. До цього Вашингтон підштовхнув бурхливий розвиток приватної космонавтики та інтерес дедалі більшої кількості країн до освоєння космосу. У 2019 році США оголосили про свою місячну програму «Артеміда» (Artemis), а у 2020 році NASA підписало «Угоду Артеміди» (Artemis Accords) із сімома країнами — Австралією, Великобританією, Італією, Канадою, Люксембургом, ОАЕ та Японією. Пізніше до них приєдналися Бразилія, Україна, Південна Корея, Нова Зеландія та Польща.
«Угоди Артеміди» — це низка двосторонніх договорів між США та країнами-партнерами, в яких описано загальні принципи освоєння космосу, у тому числі Місяця, Марса, комет та астероїдів. Американці наголошують, що за основу взято Договір про космос, положення якого розширено. Наприклад, там прописані положення про видобуток ресурсів у космосі, а найдовша частина присвячена ідеї створення «зон безпеки» для запобігання «шкідливому втручанню» та конфліктам .
Проте Росія так і не підписала «Угоди». Очевидно, що наростання політичних розбіжностей між Росією та США на Землі відбивається на їхньому партнерстві та за межами планети.
Зазначимо, що Китай теж не може брати участь у спільних з Америкою проектах у космічному просторі, оскільки через виправлення Вульфа від 2011 року NASA заборонено співпрацювати з КНР без спеціального схвалення Конгресу. Тому китайські ЗМІ критикували «Угоди Артеміди», назвавши їх кроком до «огородження» у космічному просторі.
У пику США Китай вирішили виявити самостійний інтерес до Місяця. До Пекіна приєдналася і Росія. І вже у 2021 році «Роскосмос» та Китайське національне космічне підписали меморандум про взаєморозуміння та співпрацю у створенні Міжнародної наукової «Місячної станції». Наразі Росія та Китай розробляють окрему міжурядову угоду з питання співпраці у дослідженні та освоєнні Місяця.
Фото Pixabay