Антитютюнові активісти, зокрема, ГО «Життя», яке ініціювало низку законопроєктів щодо боротьби з курінням, часто підходять до законодавчої діяльності з дилетантської точки зору, маніпулюючи нормами та вимогами європейського законодавства та намагаючись підмінити боротьбу з курінням тиском на легальний бізнес. Про це пише видання «Коментарі» й наводить розслідування «5 каналу».
Як зазначається у публікації, під час підготовки будь-яких ініціатив у тютюновій галузі здебільшого активісти та автори законопроєктів не обговорюють такі проєкти з експертами, у зв'язку з чим результат є провальним. Один із прикладів — антитютюновий проєкт закону № 4358, який просував Центр громадського представництва «Життя». Документ був ухвалений парламентом минулого року, а на початку цього його підписав президент (закон 1978-ІХ).
«Закладені у законопроєкті ініціативи, наприклад, про заборону реклами та куріння у громадських місцях електронних сигарет, можна було затвердити без участі громадських активістів. Адже такі вимоги передбачені Директивою 2014/40/ЄС», — наголошується у публікації «Коментарів».
Проте, як зазначається у розслідуванні, нібито для виправдання свого існування активісти спочатку продавлювали через парламент проєкт закону з нормами, не передбаченими європейським регулюванням. Зокрема, це спроби запровадити заборону на продаж цигарок та ТВЕН особам до 21 року, що суперечить Конституції, спроби заборонити виробляти та продавати пачки цигарок із закругленими краями, заборона викладення цигарок, яких також немає у документах ЄС, які нещодавно проаналізував Центр прикладних досліджень.
«Відсутність експертизи завжди призводитиме до одних і тих самих результатів… Проблема в тому, що, нібито намагаючись вирішити одну проблему, вони створюють інші», — пише «Дело» та зазначає, що непрофесійно підходять до антитютюнової теми й народні депутати, яких періодично ангажують активісти.
«Як правило, депутати погоджуються на просування таких тем, оскільки вони на вигляд соціально значущі і потенційно можуть мати позитивний репутаційний ефект. Однак оскільки багато народних депутатів, які беруться просувати тему, раніше з нею не стикалися, їм відносно просто переконати, що весь законопроєкт повністю відповідає європейським директивам та європейському досвіду. Коли ж „продавити“ непрохідні норми закону не виходить, то зазвичай такий депутат до теми тютюну більше не повертається, що підтверджує тезу про непрофесіоналізм і популізм», — наголошується в публікації.
Варто зазначити, що раніше непрофесійний підхід до підготовки антитютюнових законопроєктів відзначали експерти у коментарі журналістам програми «Особливий погляд».
На думку автора матеріалу, непрофесіоналізм у сфері, яку хтось намагається регулювати, зрештою негативно позначається на інших учасників процесу: «Ще однією масштабною проблемою, яку породжує непрофесійний підхід до регулювання складної галузі, є зростання тіньового ринку на тлі закручування гайок легальному бізнесу».
Як зазначають «Коментарі», за минулий рік нелегальний ринок цигарок зріс з 10 до 16,9%. Прикордонна служба України фіксує 30% приріст контрабанди у 2021 році, а з 12 мільйонів пачок цигарок, які були відправлені правоохоронцями на експертизу до КНДІСЕ, лише 24% - справжні, решта — контрафакт, підробки, які не відповідають жодним стандартам виробництва.
«Втім, є ймовірність, що і свої наступні ініціативи антитютюнові організації можуть знову готувати без залучення учасників ринку та споживачів, що може призвести до ще більшого зарегулювання легального бізнесу, але дати право претендувати на чергові гранти від міжнародних фондів», — вважає автор матеріалу.