США та їхні європейські союзники побоюються відкритої агресії Росії, яка нарощує війська на українських кордонах. Блогер Роман Шрайк на своїй сторінці у Facebook оцінив можливість вторгнення путінських військ в Україну.
«На цей момент я собі ситуацію розшифровую так, — пише Роман Шрайк.
Путін вирішив, що час настав. Зеленський смішний, Європа роз'єднана і меркантильна, Байден — старий з рейтингом, що падає.
І став нагнітати. Ставити свідомо нездійсненні вимоги перед США та НАТО, рухати війська, доводити до несамовитості пропаганду (НАТО йде у наступ! Україна ось-ось нападе на Донбас!)
На всі боки летять натяки на можливі напрямки атак. Він розкидає загрози, як сіяч, і чекає, де ж ґрунт для його бур'янів виявиться підходящим. Де проявиться слабкість.
Але Путін помиляється.
Цього разу Захід, насамперед США та Британія, сприймає загрозу всерйоз і показує, що у цю гру можна грати вдвох. Готує реально жорсткі санкції та постачає озброєння Україні. Не применшує загрозу, як керівництво країни, яку рятують, а має на увазі найгірший варіант і заздалегідь виставляє перед вовчим носом червоні прапорці.
У підсумку станом на сьогодні Росія залучена до переговорів із США, НАТО, Україною тощо у різних форматах. Успіхів немає, але процес продовжується. І поки говорять дипломати, гармати мовчать.
До того ж, товариш Сі переконливо просить не воювати під час пекінської Олімпіади.
Тому я маю відчуття, що до закінчення Олімпіади (20 лютого) нічого не буде.
А потім, якщо щось і буде, то як спроба прориву на Донбасі. Знадобиться якась моторошна провокація, наприклад, вибух школи, безліч смертей, щоб звинуватити в цьому обстріли української армії та розпочати «священну помсту».
Але як би там не було, актуальний підхід «хочеш миру — готуйся до війни». Йому і треба слідувати", — вважає Роман Шрайк.
Читайте також: «Нас не злякали у 2014 році, то чому ми маємо лякатися тепер?» — командувач Сил тероборони генерал Юрій Галушкін
Фото у заголовку зі сторінки Міністерства оборони України у Facebook
Матеріали, розміщені у рубриці «Блоги», відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.