29 січня Україна вшановує пам'ять Героїв битви під Крутами. Цього дня у 1918 році біля залізничної станції Крути на Чернігівщині 500 молодих українців стримували наступ 3−4 тисяч червоногвардійців, які рвалися до Києва.
Більшовицький наступ на українську столицю було зупинено на чотири дні. Це дало змогу укласти Брестський мир між Українською Народною Республікою та державами Четверного союзу. Україна визнавалася самостійною державою із західним кордоном, що існував між Австро-Угорщиною та Росією до 1914 року.
Крути — одна з трагічних та водночас легендарних сторінок в історії української визвольної боротьби 1917−1921 років. На Київ наступали війська більшовицької Росії під керівництвом полковника Михайла Муравйова. Української армії на той час фактично ще не було, тож захищати столицю довелося молодим добровольцям.
У бій під Крутами вступили курсанти Першої Київської юнкерської школи ім. Б. Хмельницького, бійці Студентського куреня Січових стрільців — студенти Київського університету та гімназисти-старшокласники, а також загін вільного козацтва з Ніжина. Усього близько 500 людей.
Вранці 29 січня 1918 року розпочався наступ на українські позиції 4-тисячного більшовицького загону петроградських та московських червоногвардійців.
Бій тривав до вечора. Завдяки вигідній позиції та героїзму бійців, українцям вдалося завдати росіянам значних втрат й стримати наступ до темряви. Потім під тиском ворога більшість підрозділів організовано відступили до ешелонів на станції неподалік та вирушили у бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Але одна студентська рота — 27 юнаків, заблукавши у темряві, повернулася до станції Крути, яка на той час уже була зайнята більшовиками. 27 полонених юнаків (студентів та гімназистів) було розстріляно. Наймолодшим загиблим було по 16 років.
Загалом у бою під Крутами загинуло з української сторони, за різними оцінками, 70−100 людей. Втрати більшовиків — близько 300 осіб.
Після розстрілу більшовики не дозволили місцевим селянам поховати тіла загиблих. Тільки після звільнення Києва від червоних, за розпорядженням українського уряду, 19 березня 1918 року відбувся урочистий похорон полеглих у бою під Крутами на Аскольдовій могилі.
За радянських часів могили полеглих під Крутами були зруйновані. Про те, що сталося, офіційно ніде не згадувалося.
У незалежній Україні подвиг Героїв Крут став символом патріотизму та жертовності у боротьбі за державу. Героїв Крут іноді називають першими українськими кіборгами, символом незламності українського духу.
На державному рівні подвиг Героїв Крут стали відзначати з 2003 року. У 2006 році на залізничній станції Крути було відкрито Меморіальний комплекс «Пам'яті героїв Крут».
У Києві щорічно відбуваються урочисті заходи, присвячені пам'яті Героїв Крут.