У вівторок, 1 лютого, відбувся черговий раунд переговорів між Вашингтоном та Москвою щодо можливості розв'язання кризи навколо України. Телефонну розмову провели державний секретар США Ентоні Блінкен та міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров. Після завершення бесіди обидва дипломати поділилися своїми враженнями і коротко розповіли, про що йшлося.
Блінкен закликав Росію «негайно відвести війська та військову техніку від кордонів України». «Російська Федерація має негайно вжити заходів для деескалації. Російське вторгнення в Україну матиме серйозні наслідки. Сподіваюся, що Росія обере шлях дипломатії», — заявив держсекретар США.
Він також нагадав Лаврову, що Вашингтон повністю і беззастережно підтримує «суверенітет та територіальну цілісність України». Крім того, Блінкен наголосив, що будь-яка країна має право «самостійно визначати свою зовнішню політику та вступати до альянсів». Це означає, що прагнення України долучитися до НАТО не суперечить жодним міжнародним нормам.
Держдепартамент США у своїй заяві за підсумками переговорів Блінкена і Лаврова підкреслив, що «Вашингтон готовий продовжувати діалог з Москвою щодо тем, що викликають стурбованість у сфері безпеки, як на двосторонній основі, так і разом з союзниками і партнерами».
Лавров заявив, що Москва наполягатиме на тому, щоб Захід пояснив своє небажання виконувати зобов'язання про неподільність безпеки, взяті в рамках ОБСЄ. «Блінкен погодився з тим, що тут є предмет для подальшої розмови. Подивимося, як підуть справи», — сказав глава МЗС РФ.
Незабаром після телефонної бесіди Блінкена з Лавровим свою заяву для преси зробив і президент Росії Володимир Путін. Він 1 лютого провів переговори з прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. Путін звинуватив Захід у тому, що той намагається забезпечити безпеку одних країн за рахунок інших та ігнорує «принципові російські занепокоєння».
Він заявив, що письмові відповіді США та НАТО на вимоги гарантій безпеки, висунуті Росією, його не задовольнили. «Ми не побачили адекватного урахування трьох ключових вимог щодо недопущення розширення НАТО, відмови від розміщення ударних систем озброєння поблизу російських кордонів, а також повернення військової інфраструктури блоку в Європі до стану 1997 року, коли було підписано основний акт Росія-НАТО», — сказав Путін.
Очевидно, ці ж претензії містяться і в письмовій відповіді Кремля, яку було отримано Білим домом 31 січня. Зміст документа у Вашингтоні не розкривали.
Того ж дня відбулося екстрене засідання Ради Безпеки ООН, скликане з ініціативи США. Воно було повністю присвячене українській кризі. Постійний представник США при ООН Лінда Томас-Грінфілд на засіданні звернула увагу членів Радбезу на той факт, що зараз Росія проводить «найбільшу мобілізацію військ у Європі за останні десятиліття». І всі ці військові підрозділи «готові до наступальних дій в Україні».
«Ми сподіваємось, що Росія обере шлях дипломатії, а не конфлікту в Україні. Але ми не можемо лише чекати та спостерігати. Ми не хочемо конфронтації, але ми виявимо рішучість, швидкість та одностайність у разі вторгнення Росії в Україну», — зазначила Томас-Грінфілд.
Вона також звинуватила Росію в тому, що та на початку лютого має намір перекинути у Білорусь до кордонів з Україною ще близько 30 тисяч військових. На території Білорусі створюється справжній плацдарм, на якому вже розміщено 5000 військових, балістичні ракети малої дальності, спецназ та зенітні батареї.
Постпред РФ при ООН Василь Небензя назвав заяви Томас-Грінфілд провокацією. Він заявив, що це Штати «нагнітають напруженість риторикою та провокують ескалацію».
Напередодні засідання Небензя намагався запобігти його скликанню. Причини, які вказали США, він оголосив «домислами та безпідставними звинуваченнями». Росії як постійному члену Радбезу вдалося організувати процедурне голосування. В результаті було ухвалено рішення, що засідання відбудеться. Із 15 країн, які є членами Ради Безпеки ООН, 10 проголосували «за», Росія та Китай виступили «проти», ще три країни утрималися.
Україна за останні півтора місяця отримала рішучу підтримку та реальну допомогу від низки країн. США та Великобританія надали нашій країні новітню оборонну зброю та боєприпаси. В Україні знаходяться канадські військові спеціалісти. Франція в останній день січня оголосила про те, що спрямовує до Чорного моря свій фрегат. Готові поставити Україні зброю Литва, Латвія, Естонія, Польща.