Партія «Слуга народу» ініціювала розгляд у Раді документа про закріплення у законодавстві домогосподарств із податковими та економічними пільгами для них. Про це пише Телеграф.
На розгляді у Верховній Раді перебуває законопроект № 6539 про домогосподарства (домоекономіку), який пропонує запровадити в Україні сімейне оподаткування. Ініціатором нововведення є голова парламентського Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова.
Метою законопроекту самі автори називають закріплення в українському законодавстві суб'єктності за домогосподарством (домоекономікою) з одночасним забезпеченням податковими та економічними пільгами, що, на їхню думку, призведе до активізації економічної діяльності та зростання доходів громадян.
Законопроект пропонує здійснювати підприємницьку діяльність домогосподарством без реєстрації ФОП за дотримання трьох умов:
Подано у документі та список видів підприємницької діяльності, яку дозволено проводити без реєстрації ФОП.
У переліку:
У пояснювальній записці до документа йдеться про те, що домогосподарство (домоекономіка) залишається в Україні однією з найменш досліджених економічних одиниць. При цьому автори чомусь наводять як приклад середній рівень доходів домогосподарств у США ($ 176 тис.), Швейцарії ($ 128,4 тис.), Бельгії ($ 104 тис.), Японії ($ 97,5 тис.), Швеції ($ 90, 7 тис.) та інших країнах, що викликає в економістів подив і навіть сміх.
Водночас, експерти, опитані виданням, одностайні: «як у США» у нас зробити не вийде.
Так, на думку аналітика Олексія Куща, у цьому законопроекті ми маємо справу з черговою профанацією. І навіть якщо прийняти за плюс той факт, що домогосподарство пропонується прийняти за економічну одиницю, зробити як у США та Європі не вийде хоча б тому, що у США платники податків можуть самі обирати, як їм платити податки, а у нас, судячи з усього, цього вибору не буде.
Економіст Олександр Гаврутенко вважає ідею про правове забезпечення домогосподарств як окремих економічних суб'єктів правильною. Але, продовжує експерт, законопроект спрямований не на те, щоб урегулювати відповідні відносини та інтегрувати їх у національну податкову, фінансову, соціальну, підприємницьку систему, а для формування якогось інструменту для державної матеріальної підтримки сімей, які можуть опинитися у тяжкому фінансовому стані. У такому разі, згідно з документом, домогосподарство подає декларацію та може претендувати на підтримку, зокрема на компенсацію або повернення частини сплачених податків.
Сергій Родлер вважає, що все це виглядає як імітація бурхливої діяльності. Складається враження, що чиновники хочуть з одного боку підвищити збирання податків, а з іншого — запровадити додаткові бюрократичні перепони для тих, хто отримує субсидії.
Деякі економісти все ж таки визнають, що принаймні теоретично ініціатива виглядає непогано.
Однак вони чимало здивовані тим, що «слуги народу» хочуть «милостиво дозволяти» працювати тому, що й до цього чудово працювало, при цьому зрозуміло, що сімейна точка з ремонту взуття ніколи не перетвориться на корпорацію з її виробництва.
«Ключова помилка полягає в тому, що зміни повинні стосуватися не конкретних кількох бізнесів, а бути системними, і тільки в цьому випадку можна буде зробити якісний стрибок, — каже Олексій Кущ. — Але ми цього не бачимо, тому що автори законопроекту не мають мети допомагати бізнесу, вирощувати з мікробізнесу малий, середній і великий Основна мета полягає в тому, щоб правдами і неправдами змусити українські сім'ї подавати декларації про доходи. розкажіть про своє майнове та фінансове становище. У результаті ніхто нічого не поверне. Зате всю отриману інформацію систематизують, переведуть в електронний формат, використовують непрямі методи перевірки та ще доповять податками».
Нагадаємо, напередодні міністр фінансів Сергій Марченко несподівано закликав відмовитись від боротьби з т.зв. «зарплатними» «ФОП», раніше анонсованою головою Комітету ВР з питань податкової політики Данилом Гетьманцевим. В інтерв'ю журналістам він пояснив, що оскільки середній та малий бізнес є чутливою категорією людей, будь-яке рішення у цій сфері слід ухвалювати не лише з погляду розуміння інтересів бюджету чи справедливості, а й суспільно-політичних настроїв.