— Мені ще трохи важко «стартувати», — каже 57-річний Ігор, який після двох складних операцій нарешті може згинати та розгинати ноги і за допомогою милиць або ходунків знову вчиться ходити.
Так склалися обставини, що чоловік перебрався жити на горище батьківської хати. Приміщення було невисоким і не опалювалося. Щоб пересуватися ним, Ігор змушений був підгинати ноги.
— Після першої зими все ще було більш-менш нормально, а потім брат вже міг ходити лише навприсядки, ноги не випрямлялися, були зігнуті під прямим кутом, стали тонкими, м’язи атрофувалися, — згадує брат Ігоря Василь. — Їсти йому давав батько, якому на той час було майже 90 років. Я вирішив, що так далі тривати не може і забрав брата з села у Львів.
Читайте також: «В рік різниця між довжиною ніжок у сина була 9 сантиметрів»: проблему вирішили завдяки унікальним операціям ортопеда Віталія Веклича
Запитую в Ігоря, як сталося, що він жив на горищі. Чоловік говорити на цю тему не хоче. Його брат відповідає стримано:
— Ігор був безробітним. У перші роки я намагався йому допомогти: забрав до Львова, знайшов роботу, але через деякий час брат сказав, що хоче повернутися в село. Там він і почав жити на горищі… Пройшло ще кілька років. Ситуація ставала все гіршою, а я не міг на це більше дивитися. Почав шукати лікарів.
Тривалий час брати не могли знайти лікарів, готових допомогти скаліченому чоловіку. Одні відмовляли через те, що йому було більше 50 років, а відповідно після операцій організму важче відновлюватися. Інші пропонували різати сухожилки і нарощувати м’язи, пересаджуючи їх з інших місць, що доволі травматично. Після операції лежати Ігорю довелося б не менше двох місяців.
Нарешті, проконсультувавшись з відомим хірургом Олександром Корольковим, який оперує в Одесі, Харкові, Дніпрі, Полтаві та у Львові, рішення запропонували у 8-й лікарні першого ТМО Львова: треба перерізати стегнові кістки у певних місцях, встановити їх у правильне фізіологічне положення і зафіксувати за допомогою металоконструкцій. При цьому не втручатися у м’язи та сухожилки, а лише вивільнити їх. На це Ігор та його брат погодилися.
Читайте також: «Син ще тільки відходив від наркозу, а я, помацавши його ноги, відразу відчула, що вони не скуті, як раніше»
— До нас пацієнт не прийшов, його привезли, бо ноги були майже повністю зігнуті в кульшових і колінних суглобах, він не міг пересуватися самостійно, лише зі сторонньою допомогою або на візку, — згадує головний лікар 8-ї лікарні першого ТМО Львова Василь Трунквальтер. — Це було два роки тому. Чоловік був дуже пригніченим та переляканим. Тіло було майже у позі ембріона, скручене. Ігор практично не говорив. З нами переважно спілкувався його брат. Ми вивчили ситуацію на клінічному розборі і вирішили провести йому остеотомію. Зважитися це робити було непросто, і не лише через вік, а й через те, що пацієнт тривалий час не мав доступу до нормального харчування, сонця і свіжого повітря, а все це впливає на відновлювальні сили організму. Але ми розуміли, що маємо це зробити, бо людина страждає. Спочатку зробили операцію на одній нозі. А от з другою через пандемію коронавірусу довелося почекати. Але нещодавно відновили правильне положення кісток і на іншій нозі. Все вдалося, результат є. Тепер Ігор уже ходить за допомогою милиць, почав з нами контактувати, усміхається.
У лікарні, де оперували Ігоря, кажуть, що часто мають справу з контрактурами — стягненням тканин, яке спричиняє обмеження рухів. Контрактури бувають м’язеві, сухожилкові та змішані — коли вони зачіпають і кістки. Такі ушкодження виникають через травми, наприклад, якщо людина вчасно не пройшла курс реабілітації, а також через хвороби. В Ігоря були змішані контрактури, причиною яких стало неприроднє навантаження на деякі кістки.
— Коли я вперше побачив Ігоря, це була страшна картина: у нього утворилися контрактури обох кульшових та колінних суглобів, м’язів та сухожилків, простими словами, вони «закам'яніли», — пояснює ортопед-травматолог, доктор медичних наук Олександр Корольков. — Чоловік міг ходити лише навприсядки через атрофію м’язів і неадекватне навантаження на суглоби. Сталася їхня деформація, і хвороба прогресувала.
Прогнози справа невдячна, але якби він і далі ходив навприсядки, то за рік-два ці зміни дуже б ускладнили ситуацію. Крім того, у пацієнта був ризик остеопоротичних переломів, могли початися пролежні, приєднатися інфекції. Ігорю було важко за собою доглядати, виконувати гігієнічні процедури.
Читайте також: Чому ліки, котрі знімають біль у суглобах, небезпечно приймати довго: розповідає ортопед-травматолог
Лікар розповідає, що праву ногу чоловіку встигли прооперувати ще до пандемії коронавірусу. За ліву планували взятися через кілька тижнів. Але другу операцію довелося надовго відтермінувати.
— Під час першої операції ми зробили остеотомію стегнової кістки правої ноги, тобто розрізали її у двох місцях, — пояснює Василь Трунквальтер. — Для організму це велике навантаження. Якщо б ми оперували одразу дві кінцівки, то був би ризик, що компенсаторних можливостей організму не вистачило б для відновлення, могли утворитися незрощені переломи. А операцію на лівій нозі довелося відкласти майже на два роки і провести в грудні минулого року.
Остеотомія стегнової кістки — важка операція не лише для пацієнта, а й для лікаря. Це пов’язано з тим, що медики роблять великі доступи на тілі людини і є ймовірність крововтрати. Ігор нормально переніс обидві операції, кожна з яких тривала чотири години. Оперувала чоловіка бригада з чотирьох хірургів, анестезіологів, були спеціалісти, які постійно моніторили ситуацію за допомогою рентгенапарата.
— Ми перерізали стегнові кістки у двох місцях, вивели їх у правильне фізіологічне положення і зафіксували спеціальними титановими металоконструкціями, які не допускають зміщення і дозволяють пацієнтові згинати та розгинати ноги, — продовжує Олександр Корольков. — Це складні й тривалі операції. На жаль, така хірургія не завжди успішна. Якщо людині пересікають кістку в кількох місцях, є ризик, що може статися зміщення або що кістка буде погано зростатися. Але організм Ігоря нормально відреагував на втручання, нам вдалося зробити все, що було заплановано.
Лікарі кажуть, чоловікові дуже пощастило, що він не має супутніх хвороб, які могли б все ускладнити, тобто цукрового діабету, зайвої ваги, патології нирок чи серцево-судинних захворювань, адже при них такі операції проводити більш ризиковано, а післяопераційний період важчий.
Читайте також: Суглобові болі після ковіду: ортопед-травматолог пояснив, що робити та як зняти загострення артрозу
Сьогодні Ігор уже випростався, може згинати і випрямляти ноги, ходить з милицями, займається на велотренажері під наглядом реабілітолога. На ногу, яку прооперували першою, активно опирається. Залишається чекати, поки в місцях, де виконано остеотомії, стегнова кістка зростеться. Це може тривати до трьох років.
Олександр Корольков вважає, що невдовзі Ігор зможе ходити без підтримки. Подібні випадки в його лікарській практиці були:
— Якось мене запросили на один телевізійний проєкт. Там була дівчинка-підліток зі схожими проблемами. Я прооперував її і через деякий час побачив телесюжет про те, як вона вже самостійно ходить. Раніше всі вважали, що вона може пересуватися виключно за допомогою візка. Ігор наразі найстарший мій пацієнт з такою патологією, але, якщо належним чином буде займатися з реабілітологом, є всі шанси, що він почне ходити самостійно.
Ігор продовжує жити у брата, допомагає йому в домашніх справах. Коли кістки повністю зростуться, лікарі планують видалити металеві пластини. А поки що підтримувати правильне фізіологічне положення ніг допомагають чотири титанові імпланти, які зафіксували гвинтами.