15 лютого, через сорок днів після Різдва Христового, православні та греко-католики відзначають один із дванадцяти головних після Великодня церковних урочистостей — Стрітення Господнє. Це стародавнє християнське свято присвячене події, описаній в Євангелії від Луки: зустрічі праведника, що жив у Єрусалимі, старця Симеона з немовлям Ісусом (зі старослов'янської мови слово «сретение» перекладається як «зустріч» і має ще одне значення — «радість»).
Переказ свідчить, що все почалося у III-II століттях до Різдва Христового, коли єгипетський цар Птоломей II Філадельф (295−247 роки до н.е.) закликав до Олександрії 70 перекладачів-тлумачів (за іншими джерелами, їх було 72) повинні були перекласти Старий Завіт з єврейської мови на давньогрецьку. Цей переклад, який отримав назви Септуагінта, а також переклад сімдесяти тлумачів (від лат. Interpretatio Septuaginta Seniorum — «переклад (тлумачення) сімдесяти старців»), потрібен був для поповнення однієї з найвідоміших і найбільших древніх бібліотек — Олександрійської. До речі, саме з Септуагінти надалі робилися переклади Святого Письма іншими мовами, зокрема й церковнослов'янською.
Серед перекладачів був і праведний Симеон (з давньоєврейської це ім'я перекладається як «слухання»). Працюючи над книгою пророка Ісаї, він вирішив, що в слова: «Се Діва в утробі прийме і народить Сина» вкралася помилка, оскільки не повірив передбаченню, що Спаситель народиться від жінки, яка зберегла своє дівоцтво. Симеон вирішив замінити слово «Діва» на «Жона», але був зупинений ангелом Божим, який не тільки не дав йому внести виправлення, але й пророкував, що він не помре, поки на власні очі не побачить, як справдиться це пророцтво святого Ісаї.
За іншою, менш поширеною, версією цих подій, повертаючись після закінчення роботи над перекладом в Єрусалим, Симеон, який сумнівався в словах святого Ісаї про народження Спасителя від Діви, кинув у річку свій перстень і сказав, що повірить словам пророка, якщо поверне собі цей перстень. А наступного дня, купивши в одному із селищ рибу та почавши її їсти, він знайшов у ній свій перстень. Тоді він і отримав від ангела Господнього те пророцтво про зустріч зі Спасителем світу.
І зустріч ця відбулася, хоча чекати на неї праведному Симеонові довелося понад 300 років.
Виконуючи закон Мойсея, який свідчить, що все первородне належить Богові, а також на згадку про вихід євреїв з Єгипту, який звільнив їх від чотиривікового рабства, на сороковий день після народження Сина Діва Марія та Йосип прийшли з Ісусом до Єрусалимського храму Богу, щоб присвятити Дитя Богові і принести подяку та очисну жертву. Жінка, яка народила хлопчика, протягом 40 днів вважається ритуально нечистою, і їй не можна в цей час переступати поріг храму й торкатися чогось священного. (До речі, при народженні дівчинки її мамі до повного очищення закон наказує провести вдома майже вдвічі більше часу. Дехто пояснює такий стан речей тим, що Адам був перенесений в Едем через тиждень після свого створення, а Єва — лише через два.)
Подячна та очисна жертва складалася з жертви всепалення — однорічного ягняти, а також жертви на відпущення гріхів — горлиці або голубка. Якщо ж сім'я не могла пожертвувати ягняти, достатньо було принести двох горлиць або двох молодих голубів. Богородиця не потребувала очисної жертви, тому що Ісус з'явився на світ внаслідок непорочного зачаття, але за своїм смиренням і послухом вона виконала все, що було наказано законом. Оскільки сім'я Діви Марії не була багатою, у жертву Йосип приніс двох голубків.
Коли Святе Сімейство було в храмі, туди прийшов і праведний старець Симеон. Він одразу впізнав в Ісусі довгоочікуваного Спасителя, взяв його на руки та промовив слова: «Нині відпускаєш раба твого, Владико, за словом Твоїм, з миром, бо бачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед лицем усіх народів, світло на просвіту язичників і славу народу Твого Ізраїля».
Після цієї зустрічі праведного Симеона стали називати Богоприємцем (пам'ять про цього святого святкується церквою наступного дня після Стрітення), а вимовлені ним слова «Нині відпускаєш…», що отримали назву «Пісня Симеона Богоприємця», кілька разів звучать під час святкового богослужіння.
Передбачив праведник Діві Марії також жертву Господа за мир і людство, а також ті випробування та біль, які доведеться пережити й самій Богородиці.
Впізнала в Ісусі Боже Дитя і 84-річна Анна Пророчиця, яка багато років свого вдівства при храмі «постом і молитвою служила Богові день і ніч».
Віряни намагаються відвідати у це свято церкву, щоб бути присутнім на урочистому богослужінні (хоча цього року свято й припадає на будній день), звернутися до Господа з вдячністю за все, що він нам посилає, та за необхідності попросити Його про допомогу.
Тропар Стрітення Господього
Радуйся, Благодатна Богородице Діво, бо з Тебе засяяло Сонце правди — Христос Бог наш, що просвічує тих, що в темряві. Веселися і ти, старче праведний, що прийняв в обійми Визволителя душ наших, Який дарує нам воскресіння.
Кондак Стрітення Господнього
Утробу Дівичу освятив єси Різдвом Твоїм і руки Симеонові благословив, як подобало, попередивши його, і нині спас нас, Христе Боже. Втихомир ворожнечу народів і укріпи людей, що їх возлюбив єси, Єдиний Чоловіколюбче.
Величання Стрітення
Величаємо Тебе, Життядавче Христе, і шануємо Пречисту Матір Твою, Нею ж за законом нині принесений був до храму Господнього.
У храмах на Стрітення освячуються церковні свічки та вода, які парафіяни несуть додому та дбайливо зберігають, використовуючи при необхідності протягом року.
Як і в інші християнські свята, на Стрітення треба уникати сварок, неприємних розмов. І щоб менше відволікатися від роздумів про зустріч Старого Завіту з Новим, що відбулася в Єрусалимському храмі, бажано відкласти на інший день брудну й важку роботу, яка не є терміновою.
В Україні зі Стрітенням, яке в народі ще називають Стрiчення, Стрiчання, Громниця та Зимобор, пов'язано багато традицій та прикмет. Наприклад, заведено у святковий день спостерігати за погодою, щоб знати, чого чекати від неї найближчим часом і в перспективі, а ще визначитися з видами на врожай цього року.
Так, наприклад, вважалося, що сніг, що випав 14 лютого, пророкує пізню та дощову весну.
Пізню весну обіцяє і зоряне небо на Стрітення.
Якщо весь святковий день буде похмурий, 24 лютого вдарять морози.
Ще раніше можуть повернутися холоди, якщо на Зимобор буде відлига.
Сонячна погода на Стрітення попереджає, що снігу випаде більше, ніж раніше.
Вітер на Стрітення хоч і не дуже добрий знак для погоди найближчим часом, зате обіцяє багатий урожай фруктів.
Добре вродить кукурудза, якщо з дахів у святковий день звисають довгі бурульки.
Відлига у святковий день — до пристойного врожаю пшениці.
Тихий і ясний стрітенський день — до врожаю льону та роїння бджіл.
Раніше «ФАКТИ» розповідали про важливі дати православного календаря у лютому.
Читайте також: Освячення вогню й води: заборони, прикмети та народні обряди на Стрітення