Ведуча новин «Сегодня» на каналі «Україна» Анна Панова з чоловіком та маленькою донькою сподівалися сховатися від війни та обстрілів на дачі. Але саме в цьому напрямку ворог розгорнув наступ на Київ. Село, в якому знаходиться дача Панової, опинилося в епіцентрі подій. Танки зайшли не лише на вулиці, а просто у двори мирних мешканців. Анна віч-на-віч зіткнулася з «визволителями».
«На третій день війни ми помітили, як сільською дорогою на нашій дачі за 50 км від Києва їдуть танки.
Може, транзитом, подумали ми. Помилилися. Танки та БТР зупинилися. Може це наші? — сподівалися ми. І знову помилилися.
З БТРів вийшли двоє військових і попрямували до приватних будинків, озираючись на всі боки. І, нарешті, постукали в нашу хвіртку.
За кілька хвилин під шалений стукіт серця все життя пройшло в мене перед очима.
Не відкривати не можна. Ми відчинили.
«Доброго дня», — сказали, посміхаючись, люди у формі з автоматами та георгіївськими стрічками. «Нам потрібна ваша допомога. Можна, ми у вас тут на ділянці дві машини поставимо?»
… А ви б відмовили, друзі?
От і ми не знайшли, як відмовити. І одразу зрозуміли, що цивільних вони використовують як живий щит.
Ще хвилина паніки та жаху. Думки тільки про маленьку доньку, яку я встигла перенести з її планшетом у ванну кімнату. Що буде з нами? Що буде з дитиною?!
Але все ж таки я зважилася запитати у «гостей», чи можемо ми виїхати з дому. І, на мій подив, нас відпустили.
Ми швидко кинули в машину трохи речей і поїхали до знайомих у тому самому селі. Вони забрали нас до сусідів, які мали льох. І там, 20 людей на 20 квадратів, ми провели ніч під обстрілом.
Дітей кутали ковдрами. А дорослі на свій страх і ризик піднімалися вгору: поміститися всім у погребі було неможливо. Ворожу ракету збили прямо над нами. А на звуки вибухів ми просто не реагували.
Наступного дня ми дізналися, що росіяни встановили на виїзді із села блокпост із «їжаками» і не випускають машин цивільних.
Це було справді страшно.
Я зрозуміла, що нам не вибратися.
Магазини в селі вже не працювали, запас їжі та Мілчиних підгузків танув на очах. Допомоги було чекати нізвідки.
Далі була ще одна ніч під обстрілом.
Звуки від гармат зміщувалися із сусіднього села у бік Києва, але своєї «бази» на нашій дачі окупанти не залишали. А ще зробили собі штаб у будинку у центрі села, виселивши мешканців", — розповіла Анна Панова в Інстаграм.
Наступного дня Анна вирішила втекти із села. Вони прикріпили до машини білий прапор і попрямували на захід. Каже, ворожої техніки на селі вже не було. Проте зустріли її останки на Житомирській трасі — підбиту, догораючу.
Телеведуча каже, що вони дивом дісталися українського блокпоста й виїхали в безпечному напрямку. Вона закликає росіян розплющити очі та хоч спробувати зупинити війну в Україні.
Раніше танцівниця Ілона Гвооздєва розповіла, що її будинок під Києвом зруйновано після обстрілу російською армією.
Продюсер і шоумен Потап заявив, що незважаючи на погрози, відкрито говоритиме правду про війну і закликатиме зупинити кровопролиття.