Варварські обстріли та бомбардування російськими військами українських міст та сіл змушують все більшу кількість людей кидати свої домівки й переїздити в більш безпечні регіони країни. Багато хто прямує до Львова. «ФАКТИ» зв’язалися з виконавчим директором координаційного штабу для біженців з інших регіонів при Львівській обласній військовій адміністрації Катериною Шуварською.
— Хтось з людей, які рятуються від війни, має переваги при наданні притулку? Можливо, жінки з малими дітьми?
— Ніхто не має переваг — селимо всіх, в тому числі чоловіків. Але вимагаємо, щоб чоловіки віком від 18 до 60 років протягом 24 годин стали на облік у військкоматі.
— Поселяєте в громадських закладах — школах, спортзалах?
— Не лише там. Адже багато львів’ян пропонують через нас розмістити людей в свої квартирах, будинках, підприємці — в офісних центрах. Але такі місця швидко заповнюються. Тому більшу частину людей розміщуємо в школах, дитячих садочках, ліцеях тощо.
— Місць всім вистачає?
— Поки що вистачає.
— Вимушеним переселенцям надаються ліжка?
— В кожному конкретному місці по різному: десь є можливість розмістити з постіллю, десь люди сплять на карематах, в спальних мішках.
— Є обмеження по строках перебування біженців в місцях, в яких ви надаєте їм притулок?
— Ні, люди можуть там жити стільки, скільки буде потрібно.
— Ви допомагаєте знайти місце тимчасового проживання в Польщі тим з біженців, хто цього хоче?
— Так, небайдужі люди з-за кордону звертаються до нас з пропозиціями надати притулок вимушеним переселенцям. Тож ми передаємо цю інформацію людям, які хочуть їхати від війни за кордон.
— Скільки вже вимушених переселенців прийняли у Львові?
— Поки що ці данні не оголошувалися. Більшість людей, яким ми надаємо прихисток, приїздять з Києва та сходу України, зокрема з Харкова.
Раніше «ФАКТИ» розповідали, як діяти українським біженцям після перетину польського кордону.
Читайте також: Що треба робити, якщо ворог розпочав штурм вашого міста: чотири простих правила