Після нападу окупантів на нашу землю зорганізувались українці не лише всередині країни, а й за її межами. У різних містах Європи вони збирають речі, ліки та продукти й передають до України, бо вважають, що тільки спільно можна перемогти путінську навалу. Однією з таких є Вікторія Манюк з Волині. Жінка живе та працює у Парижі. Вона не належить до жодної з організацій, але з перших днів війни була самостійним волонтером.
— Випадково в Парижі зустріла українців, які збирали кошти для придбання бронежилетів, шоломів, теплої білизни. Це було ще 8 років тому. Так познайомилася з українською журналісткою Аллою Лазарєвою, котра працює в Парижі редактором видання «Тиждень» і бере активну участь у волонтерській роботі, — розповіла «ФАКТАМ» Вікторія Манюк. — Потім познайомилася з іншими волонтерами, котрі їздили на велику базу одягу від армії НАТО. Передавала їм замовлення і гроші, а вони гуртом купували. Спочатку передавала допомогу на рідну Волинь, бо саме наша волинська дивізія першою зазнала великих втрат. Потім через соцмережі віднайшла волонтера, який щотижня возив допомогу «кіборгам». Допомагала і їм.
— З часом наша армія «вдягнулася», і ми з Аллою Лазаревою передавали речі сиротам, батьки яких загинули на війні, — продовжує Вікторія. — Тепер, коли Росія розпочала повномасштабний наступ, я знову повернулась допомагати рідній Україні. Наразі маю контакти двох асоціацій з Молдови, які самі мене віднайшли у «Фейсбуці» і попросили розмістити оголошення про допомогу українцям в моїй групі.
Я працюю в туризмі та веду власну групу, на яку підписано 6 тисяч українців з Парижа. Днями зі мною контактувала ще одна асоціація з Молдови й також запропонувала свою допомогу. І навіть посольство Молдови в Парижі оплатило (2500 євро) за великий вантажний транспорт (Tir) для вивозу з Парижа до молдавсько-українських кордонів гуманітарної допомоги. Ну, а мій колега по туризму запропонував повністю безплатно своїх три автобуси для біженців з України до Франції".
За словами співрозмовниці, вони вже зібрали продукти тривалого зберігання, термобілизну, ліхтарики, одяг для України. Вантажівки з гуманітарною допомогою вже прямують до України.
— Думаю, це дасть людям віру, що вони не лишилися сам на сам з війною в Україні, — переконана Вікторія. — Крім того, важливо діяти й інформаційно. Разом із донькою ми виходимо на мітинги, днями вона дала дуже гарне інтерв’ю французькому телебаченню, в якому все гарно пояснила, чому треба було відключати Росію від системи «Свіфт», чому НАТО зобов’язане нам гарантувати цілісність території через Будапештський меморандум 1994 року. Будемо вірити, що додавимо їх.
— А ще я постійно розсилаю листівки зі словами «Вернись живым из Украины» по всіх московських групах Франції. Лоскочу їм нерви, бо читати їхні коментарі просто неможливо, це повністю зомбований пропагандою народ. Нічого не хочу їм передавати. Там немає з ким вести бесіду. Адже згадую своє дитинство й уроки політінформації. Ми теж жаліли бідних французів, американців, бо їм не пощастило жити в прекрасному раю СРСР. Ми в це справді вірили, ми думали, що треба їх визволяти. От так само і росіяни зараз. Тому ніяких контактів, розмови закінчено.
Нагадаємо, що футболіст збірної України Іван Петряк дав притулок в Угорщині біженцям з батьківщини, а зіркові українські футболісти-легіонери створили фонд допомоги української армії.