Цією зворушливою історією поділився голова Калинівської ОТГ на Вінниччині Василь Поліщук.
«Історія кохання Руслана та Тетяни почалася чотири роки тому. Одного разу чоловік запримітив у магазині вродливу жінку, яка йому дуже сподобалася. Довго вагався як підійти і познайомитися, — розповів Василь Поліщук. — По кілька разів на день заходив у магазин, купував різні товари, які йому були навіть не потрібні. З часом розшукав у соціальних мережах сторінку Тетяни та зателефонував за вказаним телефоном. З того часу вони більше не розлучалися. У любові та злагоді прожили чотири роки. Мали плани на майбутнє, мріяли про щасливе спільне життя. Два роки тому придбали обручки та все не могли визначити дату весілля. Планували на літо весілля. Але раптом все змінилося… Коли почалась війна, Руслан та Тетяна були у Києві. Додому в Ірпінь вони так і не повернулися. Відразу ж поспішили на залізничний вокзал та вирушили на Вінниччину, у Бережани, де проживає мама Тетяни».
На реєстрацію шлюбу Руслана та Тетяни знадобилося лише пів години. За цей час молодята встигли подати документи, зареєструвати свій шлюб та обмінятися обручками.
«Весілля без свідків, музики та гостей, бо вже за кілька годин наречений поїхав на війну, захищати свою Вітчизну, — продовжує Василь Поліщук. — То ж наречені не приховували сліз. І це були не лише сльози радості, а й гіркі сльози розлуки… Вітаємо усіх молодят із важливою подією у їх житті. Нехай на ваших очах з'являються лише сльози радості, ваші кохані повертаються додому живими, неушкодженими та з перемогою».
Нагадаємо, після початку вторгнення нацистської Росії в Україну одружилися уже декілька пар захисників і захисниць нашої Батьківщини.