Буча досі залишається повністю відрізаною від вільної частини України. Броньована техніка рф розмістилася по місту серед житлових будинків, російські солдати масово займаються мородерством, б'ють вікна та двері у приватних будинках, проводять обшуки, перевіряють документи. Вже на третій день окупації в місті повністю зникли світло, вода, газ, мобільний зв'язок. Катерина Українцева з Бучі після тижня окупації змогла звідти вибратись і поділилася своїми лайфаками виживання.
«Перше, що робить ворог, коли входить у твоє місто, — знищує інженерну інфраструктуру. В Бучі в першу чергу знищили водопровід та водонапірну вежу. Потім — електромережі та вивели з ладу електропідстанції. Обстрілами були пошкоджені газопроводи на будинках, бо вони не захищені і облаштовані ззовні на будинках, — розповіла у себе на сторінці у соцмережі пані Катерина. - Друге, на що націлився ворог, це кабельні мережі та вишки мобільного зв'язку. Так Буча фактично за 2−3 дні залишилася без світла, води, газу та зв'язку. Коли немає зв'язку, а в результаті обстрілу житлових будинків стається пожежа, а гірше — одночасно у декількох будинках, то зателефонувати на 101 просто неможливо, а якщо пощастило їм повідомити, вони просто фізично не встигають виїхати на усі пожежі, обираючи найбільш тяжкі випадки. Ви маєте бути готовими до гасіння пожеж самостійно. Ми так собі врятували будинок, погасивши пожежу самостійно. Нам знадобилася довга драбина, вогнегасники, респіратори та вологі маски, цупкий одяг, рукавички, молоток, кувалда, лом.
Аналогічна ситуація з викликом швидкої допомоги. За відсутності мобільного зв'язку та під постійними обстрілами швидку можна не дочекатися. Потрібно мати аптечки і зробити перелік медичних працівників чи людей, які вміють надавати першу медичну допомогу. Онлайн теж завчасно можна пройти курси надання першої медичної допомоги.
Психологічний тиск. Окупант не дозволяє забирати та ховати тіла загиблих на вулицях та у під'їздах. Поховальні бригади під обстрілами теж не завжди можуть дістатися до тіл. Поховання лише через морг, ніхто безпосередньо на кладовище не повезе. Потрібно встановити причину смерті та скласти документи. Морги мають бути готові до великої кількості загиблих. Готуйте великі чорні пакети та резервні місця для зберігання тіл".
Під час активних бойових дій, пише Катерина Українцева, перестають їздити сміттєзбиральні машини, накопичується сміття у дворах та поруч.
«Крім того, за відсутності працюючої каналізації люди починають справляти свої потреби на вулиці. В сукупності з купами неприбраного сміття виникає ризик епідемій. Місто має бути до цього готовим. Допомагайте місту, сортуйте сміття, частину зможете спалити на вогнищах.
Читайте також: Спати і їсти — обов'язково: поради Дмитра Карпачова тим, хто у стані стресу
Під час обстрілів транспорт фактично зупиняється. Тому люди з віддалених районів, щоб дістатися до магазинів, аптек, волонтерських центрів, місцевої адміністрації, змушені пересуватися пішки, наражаючи себе на небезпеку. Треба підготувати завчасно центри координації, евакуації, про які люди будуть знати завчасно, навіть за умови відсутності мобільного зв'язку.
Забезпечення продуктами. Магазини, які вирішили, що вони просто зачинили свої двері, залишивши товар всередині, мають розуміти, ніхто не буде шкодувати ваші вітрини. У вас є декілька варіантів. Потихеньку працювати, намагаючись забезпечити людей-українців найнеобхіднішим, або до вашого магазину зайдуть окупанти та мородери і усе візьмуть безкоштовно, ще і пошкодивши ваше обладнання, майно тощо. А люди мають зробити запаси консервів, чаю, круп швидкого приготування, олії, овочів, сірників, свічок, теплого одягу, карематів, ліків. Уявіть, що у вас зникло світло, вода, газ, тепло і зв'язок! Так, деякий час можна протягнути на сухпаях, консервах, але коли вам холодно, то вам елементарно потрібен кип'яток, щоб хоча б попити чаю. Розрахуйте обсяг газу. Немає? Можливо, є спиртовка. Теж чудово! Закупіть сухий спирт. Але ж розумійте, що на спиртовці — максимум чай, але ні каші, ні супу не зварите. Залишається старе добре багаття! У вас же є звичайний металевий чайник та каструлі, які не шкода поставити на вогонь. Тепер вогонь!!! Сірники, запальнички!!! Дрова! Поламайте пару старих огорож та переберіть старі піддони з підвалів. Бажано запастися древесним вугіллям. Воно гарно тримає жар. Дістаємо завчасно мангали, барбекюшниці, фольгу, посуд з фольги.
Лайфхак від сусіда. Ви декілька днів не милися, ваше обличчя чорне від постійного перебування біля вогню. Вранці вам холодно і єдине, що у вас є, це обмаль холодної води. Варіанти. Вологі серветки. Тоніки для вмивання. Але якщо і це не влаштовує і просто хочеться вмитися теплою водою, то можна змайструвати дві опори, на які можна поставити каструлю десь на 2 літри води. Під каструлю дві середні свічки, бажано у склі й на усю ніч. На ранок будете мати 2 літри води 80 °C. Зможете розбавити, цього вистачить на елементарні ранкові процедури.
Щодо їжі, то не полінуйтеся, покладіть в морозильну камеру декілька батонів, вони збережуться і вам знадобляться! Добре, якщо є десь поруч колонка з ручною підкачкою, насоси без електроенергії не працюють. Якщо поруч приватний сектор, одразу домовтесь з тим, у кого є колодязь. Це дуже врятує. Ще воду деякий час можна добути на мийках машин, вони можуть ще підкачувати воду, використовуючи генератор.
Немає зв'язку, світла, телебачення? Ви повністю дезорієнтовані, у розпачі, під окупацією, не можете зв'язатися з рідними? Переживаєте за них, а ще більше за те, що вони за вас переживають? Вас врятує звичайне FM-радіо, приймач. Запасаймося батарейками. Бережіть себе! Слава Україні!"
Читайте також: Корисні поради: як зберегти їжу, коли немає електрики
Читайте також: «Два тижні були справжнім пеклом»: ведучий «Орла та Решки» розповів, як вирвався з окупованої Бучі