Колишній головний тренер «Динамо» та збірної України, легенда футболу 82-річний Йожеф Сабо, який не погодився із визнанням Мірчі Луческу найкращим тренером української прем'єр-ліги, під час війни переніс операцію, але не збирається залишати рідний Київ. Ветеран футболу навіть у лікарняній палаті не втрачає оптимізму та вірить у нашу перемогу.
«Напередодні мені зробили операцію в Інституті хірургії та трансплантології імені Шалімова, — розповів Йозеф Сабо, який останнім часом працює телеекспертом, в ефірі каналу «Футбол». — Я вже тут три тижні. На щастя, все пройшло успішно. Незабаром обіцяють виписати, і я зможу повернутись додому. На жаль, добряче схуд. Але нічого, вже починаю більше їсти, тому маю надолужити втрачене.
Це було планове хірургічне втручання. Я ліг заздалегідь, пройшов відповідну підготовку. А тут розпочалася війна. Все ж таки плани вирішили не змінювати.
Напевно, одна з причин втрати ваги — стрес. Я не можу… Сам би взяв у руки автомат. Щовечора плачу. Як можна це зробити. Я б ніколи не подумав, що Росія нападе на Україну. Ніколи!
Росіянами керує хвора людина. Хтось там пише, мовляв, навіщо звинувачувати простих росіян — це Путін у всьому винен. А я говорю: «Й** вашу м*ть, отже, коли українці — жінки та діти — з голими руками йдуть на танки, це нормально? А росіяни не можуть зупинити одну хвору людину? Пишуть, що нарешті прокинулися їхні мільярдери. Подивимося, не знаю, як далі».
Також знаменитий у минулому футболіст збірної Радянського Союзу, бронзовий призер чемпіонату світу та Олімпійських ігор згадав, як у роки кар'єри його обзивали у Москві фашистом, і заявив, що після виписки з лікарні не збирається залишати рідний Київ, хоча йому пропонують усі умови для життя в Угорщині.
«Ще коли я виходив на поле проти московських команд, то тільки чув звинувачення на свою адресу: «От ти фашист!» — продовжив Йожеф Сабо. — Ясна річ, я сердився, нервувався… І хто зрештою виявився фашистом? Вони самі фашисти.
Мені телефонували з Будапешта, інтерв'ю записували. «Давай до нас в Угорщину», — пропонували. Дають квартиру, обіцяють усі умови. Я відповів категорично: «Нікуди я не хочу їхати». Я вийду з клініки і допомагатиму людям, які цього потребують. У когось немає даху над головою, нема чого їсти. Як зможу, так і допомагатиму. Я залишаюся у Києві. Усі свої медалі, титули, регалії я заробив в Україні. Куди мені їхати? Моя країна у біді. Я маю бути тут.
Чесно кажучи, не стежу за всіма поспіль новинами, бо дуже нервуюсь. Але загалом знаю все, що відбувається в Україні. Рідні та близькі телефонують, розповідають. Намагаюся концентруватись на позитивних новинах. Молодці наші хлопці! Вони герої! Як і уся наша Україна.
Знаєте, не хочу наврочити, але все складається так, що ми виграємо війну. Тільки треба набратися терпіння та почекати. У нас ще багато проблем — мародери, диверсанти… Але ми зуміємо вистояти та захистити свою землю. Слава Україні!"
Раніше «ФАКТИ» повідомляли, що Олексій Михайличенко розповів про зомбованих футболістів-приятелів із Росії.
Фото uaf.ua