У четвер, 24 березня, рівно через місяць після початку повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну, в Брюсселі відбудуться відразу три саміти, на яких головною темою обговорення стане допомога нашій країні в протистоянні з агресором. Заплановані зустрічі на найвищому рівні лідерів країн НАТО, країн «Великої сімки» (G7) та Євросоюзу. Президент України Володимир Зеленський братиме участь у кожній із них по відеозв'язку. Прилетів до Брюсселя для участі у самітах президент США Джо Байден.
Заклики України незмінні: або закрити небо над нашою країною, або терміново надати ЗСУ необхідне для цього озброєння. Крім того, Україна просить західних партнерів відмовитися від закупівлі російських енергоносіїв та заборонити всім російським судам заходити в іноземні порти, відмовитися від торгівлі з РФ. Агресор повинен опинитися у повній ізоляції.
На що Україна може розраховувати у Брюсселі? Судячи з інформації, яка публікується у західних ЗМІ напередодні самітів, навряд чи наші сподівання будуть виправдані.
НАТО через місяць продовжує триматися осторонь війни РФ проти України. Про закриття неба альянс висловлювався вже не раз у категорично негативній формі. Союзники побоюються, що подібний крок буде розцінений Москвою як пряме втручання НАТО у збройний конфлікт. Альянс цього всіляко уникає. Навіть озброєння, яке отримує Україна, надходить до нас не за домовленістю з НАТО в цілому, а відповідно до двосторонніх домовленостей, які вдалося досягти зі США, Великобританією, Францією, Туреччиною та іншими країнами.
До санкцій та прийому біженців з України НАТО теж не має жодного стосунку. Очевидно, що на саміті у Брюсселі обговорюватимуть посилення східного флангу альянсу — від країн Балтії до Румунії та Болгарії. Вирішуватиметься, скільки ще додаткових військ країни альянсу мають намір максимально швидко розмістити ближче до кордонів Росії.
Саміт G7 важливий, але такі зустрічі зазвичай закінчуються підписанням спільного комюніке, положення якого потім ще належить схвалити кожній із країн «Великої сімки» окремо. Учасники саміту виробляють та узгоджують якусь загальну стратегію. Відомо, що перший день зустрічі буде присвячено виключно Україні. Інші питання лідери G7 залишили на другий день саміту.
Найпродуктивнішим для України може стати саміт ЄС. Проте зовсім не через заборону імпорту з Росії енергоносіїв. Вже очевидно, що Євросоюз не готовий до такого радикального кроку. Принаймні Рада ЄС, яка збиралася 21 березня, щоб узгодити попередньо питання, включені до порядку денного саміту, такий захід не підтримала. Як заявив канцлер Німеччини Олаф Шольц, «доки зберігається висока залежність європейських країн від енергоносіїв з РФ, ембарго не буде». Тому спочатку Євросоюз має посилити роботу над тим, як у найкоротший термін зменшити цю залежність. Саме це й обговорюватимуть 24 березня у Брюсселі.
Найімовірніше буде схвалено черговий пакет санкцій проти Росії. Проте, враховуючи той факт, що ЄС уже за минулий місяць запровадив чотири пакети щодо РФ за війну проти України, Євросоюзу стає все складніше знаходити санкції, які б змусили Кремль припинити військові дії. Очевидно, лідери країн-членів ЄС обмежаться додаванням нових прізвищ і компаній у вже чинні «чорні» списки.
Читайте також: «Потрібно більше зброї і більше санкцій»: експосол США в Росії вказав на помилки Заходу у війні України з путіним
Є ймовірність, що на саміті розглянуть заборону заходити до портів ЄС судам під прапором РФ, а російським та білоруським вантажівкам возити товари до країн Євросоюзу. На цьому наполягають США. І президент Байден, як очікується, переконуватиме європейських союзників у необхідності таких заходів. Але навіть американські ЗМІ налаштовані скептично. Вони не вірять, що таке рішення може бути прийняте так швидко.
Залишається, мабуть, єдине питання, яке дає Україні реальну надію на ефективну допомогу з боку Заходу. Очільник Євроради Шарль Мішель пропонує максимально швидко створити Фонд солідарності з Україною. Фінансову допомогу, яку наша країна отримує зараз від ЄС, США та інших країн світу, необхідно значно збільшити. На думку Мішеля, це завдання здатні вирішити донори. У короткостроковій перспективі майбутній фонд має надати Україні кошти, необхідні для підтримки роботи органів державної влади, а також для зміцнення обороноздатності та забезпечення основних потреб громадян, зокрема у житлі, харчових продуктах, медицині.
У довгостроковій перспективі саме фонд робитиме масштабні інвестиції, необхідні для післявоєнного відновлення економіки та інфраструктури України. Гроші підуть і на те, щоб і надалі економічно пов'язати Україну із Заходом. За задумом Мішеля, слід провести міжнародну донорську конференцію, щоб залучити до наповнення майбутнього фонду приватний капітал.
Читайте також: Ані «перемоги», ані «зради» для України, — аналітик про переговори США та Китаю про новий світопорядок