У Брюсселі, 24 березня, відбувся екстрений саміт НАТО у зв’язку з війною в Україні. За його результатами генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ наголосив, що альянс має і надаватиме подальшу підтримку Україні, а Росію попередив про наслідки можливого використання хімічної зброї чи будь-якої іншої зброї масового ураження. Водночас альянс надасть Україні допомогу у сфері кібербезпеки та обладнання для захисту країни від біологічних, хімічних, радіологічних і ядерних загроз.
Щоправда, Єнс Столтенберг не розкрив деталі та не розповів, чи дадуть Києву озброєння, про яке просив Президент України. Власне, під час саміту не йшлось й про закриття неба над Україною.
Чи вдалось Володимиру Зеленському достукатись до членів альянсу, щоб вони надали таку необхідну для захисту від окупанта зброю, яка ймовірність того, що Росія спровокує країну-члена НАТО на ведення бойових дій, «ФАКТИ» запитали у директора Інституту світової політики Євгена Магди.
— Євгене, на вашу думку, в ході саміту вдалось Україні достукатись до держав-членів альянсу, щоб ті дали нам таку потрібну сьогодні зброю?
НАТО — це велика організація, що налічує 30 членів. У них є своє бачення відносин з Росією. На жаль, якщо до них не доходить інформація про наших загиблих від російських ракетних ударів і бомбардувань дітей, то я не знаю які ще треба пропонувати аргументи. Теза про 1% танків і літаків, проголошена Володимиром Зеленським, — насправді дуже правильна та потрібна. (Україна просила віддати чи продати у НАТО 1% від усіх їх танків. Але не отримала чіткої відповіді. — Ред.)
З НАТО треба говорити аргументовано. З точки зору України, ця спроба була абсолютно правильною. Проте альянс поки що обмежується загальними словами про допомогу. Ми ж розуміємо — нам сьогодні допомагає може 10 з 30 країн-членів альянсу. Це теж свідчення сказаного Зеленським, адже ми не думали, що НАТО — це одне, а країни-члени альянсу — інше. Відповідно треба говори про багато речей.
Відверто зауважу, за великим рахунком, війна, яку розпочала ядерна держава проти держави, яка добровільно відмовилась від ядерної зброї — вже 100% потребуватиме змін світового порядку. Якщо в НАТО цього не усвідомлюють, то мені складно щось коментувати.
Розумію, нинішня ситуація насамперед стосується України. Попри те нинішні події безпрецедентні й потребують серйозних змін у підходах.
Читайте також: «Росіяни закидатимуть нашу країну трупами», — політолог Тарас Загородній
— Після такого потужного звернення Володимира Зеленського чи зміниться позиція НАТО?
— Думаю, НАТО надалі обмежуватиметься поглибленням занепокоєння. Проте дуже б не хотілось, щоб це занепокоєння почало торкатись дна політичних речей. Оскільки не можна і не треба відкидати те, що, власне, нам допомогли наші західні партнери протитанковою зброєю, переносними зенітно-ракетними комплексами, аптечками, госпіталями, військовим спорядженням. Це все правда. Проте в нинішньому протистоянні Україна справді захищає собою, життями своїх громадян практично весь цивілізований світ і переважну частину країн НАТО, розташованих в Європі.
Нині має грати антична максима: для перемоги зроблено недостатньо, якщо зроблено не все.
— Невже НАТО й надалі обмежуватиметься глибокою стурбованістю?
— Я б сказав так: ходять чутки та припущення, що Росія може якось спробувати спровокувати НАТО, щоб перевірити, наскільки альянс готовий до більш інтенсивних бойових дій. Адже Лавров не просто так говорив, мовляв, ми вважаємо передачу засобів протиповітряної оборони нашою законною ціллю. Удар по Яворівському полігону — теж було зроблено з розрахунком на вбивство громадян країн-членів НАТО. Тобто Росія у своєму прагненні спровокувати НАТО може йти все далі й далі. Таким чином, вони копають все глибше і глибше. Доки в альянсі не буде чіткої позиції, навіть за її відсутності у всього альянсу, має бути чіткіша позиція окремих членів НАТО.
У нас немає питань до країн Балтії, Польщі, Британії. Проте до значної кількості країн-членів альянсу питання все ж залишаються. Тому це виклик.
НАТО як найбільший у світі оборонний альянс не повинен нагадувати маленького хлопчика, який, стикаючись з глобальною небезпекою, має заплющувати очі та десь ховатись і казати, мовляв, ні, ні, ні, нічого не станеться і буде лише так. Це буде неправильно! Я категоричний противник того, щоб НАТО поводило себе саме в такий спосіб. Проте розумію — Україна має обмежений інструментарій впливу на альянс. Ми можемо лише намагатись їх переконувати.
Насправді нинішні події, я б сказав, — це дуже серйозна школа для української дипломатії та серйозний виклик для українського суспільства. Коли у нас прагнення стати членом НАТО зростає, але ми не бачимо взаємності. І от не вихлюпнути разом з водою «немовля цих наших євроатлантичних сподівань» — серйозне завдання для української дипломатії, влади, політиків, експертів.
Читайте також: Олігархи хочуть за все зробити відповідальним Путіна й віддати його Заходу в обмін на зняття санкцій, — інсайдери про настрої в Кремлі
— Говорячи про те, що Росія може спровокувати країну-члена НАТО, наскільки я розумію, йдеться про Польщу?
— Думаю, це може бути як Польща, так і країни Балтії. Адже дії Росії дуже ірраціональні. Кремль, який зав'яз в Україні, потребує демонстрації для 145 млн населення РФ якогось успіху. У збоченому підході Путіна, вочевидь, — це щось подібне, але я, чесно кажучи, думаю, що жодна людина у тверезому розумі не буде такого бажати нашим сусідам, особливо враховуючи те, наскільки сильно і щиро Польща нам допомагає протягом місяця цієї війни. Маю підкреслити — цю допомогу в Україні ніколи не забудуть! Це абсолютно очевидно.
Про зникнення Шойгу та інших прибічників Путіна, чи допомагатиме Китай обходити санкції Росії, що відбувається на кордоні Вірменії та Азербайджану — в продовженні інтерв'ю з Євгеном Магдою, яке вийде незабаром.
Читайте також: У війні з Путіним не може бути нічиєї, — Гаррі Каспаров
У заголовку: Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. Фото АР (архівне фото)