Все більше українців шукають прихистку від війни у різних країнах світу, залишаючи домівки та роботу. На що потрібно зважати у пошуках житла, роботи та які соціальні гарантії обіцяють місцеві муніципалітету — ми зібрали всю інформацію.
Більшість українців їде саме у Польщу в якості біженців. Від 24 лютого тут можна проживати легально і працювати протягом 18 місяців з можливістю продовження цього терміну ще на 18 місяців. Українцям від 16 березня почали надавати ідентифікаційний номер номер PESEL. До адміністрації міста (ужени чи гміни) варто звернутись з відповідною заявою та паспортом, якщо дитина — має бути свідоцтво про народження. Всі українці можуть легально працевлаштуватися в Польщі, вакансії та інформацію можна отримати від повітових ужендів праці. Вони можуть направити на професійну перепідготовку чи додаткові курси. Лікарі, стоматологи, медсестри та акушери мають право працювати в Польщі за своєю спеціальністю. Польські компанії з працевлаштування іноземців зазначають, що польський ринок праці має ще сотні тисяч вакансій, які можуть заповнити українці. Йдеться про сфери торгівлі, обслуговування, логістики, галузі е-commerce, харчову промисловість тощо.
Крім того, президент Польщі Анджей Дуда підписав закон про допомогу біженцям. Їм дають одноразово допомогу — 300 злотих на особу, треба подати заяву до уженду гміни або міста. А ще біженці можуть скористатись програмою «Добрий старт» (300 злотих на підготовку дитини до школи) та допоміжні виплати для малозабезпечених родин. Деталі розкажуть ужени гміни чи відділи соцвиплат уженди міста.
Працюючі батьки отримують знижки за оплату дитсадків чи інших місць денного перебування дитини. Студенти, які втекли з України, отримають соціальну стипендію й студентський кредит. Навчання у школі безкоштовне. Із житлом допомагають волонтери. Якщо ж такої можливості нема, від кінця лютого у Польщі запрацював сайт www.ukrainesupport.net, на якому зібрані пропозиції житла для осіб, які втікають з України через воєнні дії.
У Німеччині за максимально спрощеною процедурою можна отримати тимчасовий захист на один рік з можливістю його подовження ще до трьох. Починаючи від 24 лютого, у країні можна перебувати 90 днів у рамках безвізового режиму. На сайт міністерства внутрішніх справ Німеччини вказано, що отримати дозвіл на роботу українцям можна у відомстві у справах іноземців. У пошуку вакансій допоможе Агенція з працевлаштування, але слід врахувати, що додаткові заробітки призведуть до скорочення виплат соціальної допомоги. Нелегальна робота тут може закінчитись великими штрафами. Щодо житла, то краще звертатися до місцевої влади за місцем прибуття, вона веде облік житла, яке надається небайдужими громадянами.
Працевлаштовані українці можуть отримувати виплати на неповнолітніх дітей — 219 євро на місяць. Біженці мають право на соціальну допомогу вже починаючи з березня. В разі, коли біженцю не надана речова допомога і він не мешкає у гуртожитку, починаючи з березня, соціальні служби виплачують кожному дорослому, який проживає окремо — 367 євро на місяць. 330 євро — з чоловіком чи дружиною, дорослі, які проживають з батьками — 294 євро. Підлітки 14−17 років — 326 євро, діти 6−14 років — 326 євро. До шести років — 249 євро. Виплати видають протягом перших пів року.
Громадянам України для в’їзду до Литви віза не потрібна і підійде будь-який документ, що засвідчує особу. Якщо ви бажаєте приїхати до Литви з Польщі, литовські волонтери можуть запропонувати транспортні послуги: телефонуйте +370 677 22222, щоб для вас і ваших близьких організували транспорт. Громадяни України з біометричним паспортом можуть в’їхати і перебувати у Литві за безвізовим режимом до 90 днів. Протягом цього часу слід звернутися до міграційної служби, відповідно буде видана національна віза або дозвіл на проживання і роботу в Литві. Медична страховка, послуги дитячої освіти будуть доступні відразу після реєстрації на дозвіл на проживання. В реєстраційних центрах надається тимчасове житло (до трьох днів), їжа, первинна медична допомога. Потім ті, хто має потребу, будуть доставлені до довгострокового житла. Також вам нададуть детальну інформацію про можливості вашого перебування в Литві.
Якщо ви вже знаходитесь у Вільнюсі, з питань житла ви можете зв’язатися з www.sylnirazom.lt або за телефоном +370 677 22222. Якщо ви громадянин України і хочете працювати в Литві, жодних спеціальних дозволів вам отримувати не потрібно, тому що під час реєстрації в міграційному управлінні та отриманні тимчасової посвідки на проживання ви автоматично зможете працювати. Є спеціалізовані сайті, які вже пропонують вакансії для українців у Вільнюсі та інших містах: Scobo, cv.lt (для вакансій, які не вимагають литовської/англійської мови). Громадяни України в Литві можуть користуватись залізничним і громадським транспортом безкоштовно.
На угорській залізничної станції Загонь чи у потягах, які йдуть від прикордонних міст, біженцям видають 2 «квитки солідарності», ними можна безкоштовно пересуватись країною. У місцевих школах та спортзалах можна переночувати, отримати їжу та привести себе до ладу. Знайти житло тут від 4 березня допомагає уряд. Перелік організацій, що допоможуть знайти житло: асоціація «Менедек», Лютеранська діаконія, Центр баптистської інтеграції, Фундація Oltalom, Єзуїтська служба біженців. благодійна організація Kalunba.
Біженці мають право набезкоштовну медичну допомогу, студентам-медикам та лікарям тут допомагають першочергово з навчанням та працевлаштуванням. У пункту збору біженців запитують про вакцинацію від ковіду, у разі позитивного тесту людину відправляють на карантин або у лікарню в складних випадках. Роботодавець в Угорщині може отримати державну допомогу для працівника з України — це 50% вартості житла та проїзду працівника на місяць. Крім того, додатково дають 12 тисяч форинтів на дитину, яка проживає в одному домогосподарстві з працівником.
Щодо Словаччини, то тест на COVID не потрібен. Дозволено некомерційне перевезення тварин без жодних документів. На переходах Вишне Немецке і Убля безкоштовно пропонують гуманітарну допомогу. Є опалювані намети, де можна зупинитись, дають безкоштовну сім-карту місцевих операторів з передплаченими хвилинами і інтернетом, є їжа, засоби гігієни. Протягом 90 днів можна перебувати без віз і реєстрації (без права роботи і медичного страхування).
Статус Тимчасовий притулок можна оформити при перетині кордону або у будь-якому із відділень поліції у справах іноземців. Відділення працюють 24/7, на місці надають допомогу за потреби. Документи з підтвердженням статусу видають відразу. Цей статус дає право на роботу, право дитині відвідувати дитячий садок чи школу за наявності вільних місць, мед. страхування, що включає невідкладну медичну допомогу. Тимчасовий притулок надається до 31.12.22, але дата може бути змінена з огляду на хід війни. Після отримання тимчасового притулку ви маєте право на державну допомогу в розмірі від 68 (для однієї людини) до 241 (для сім’ї з 4-ма і більше дітьми) євро. Заявку необхідно подавати в Міністерстві праці. Жоден із банків Словаччини не обмінює гривні на євро. Можна оплачувати покупки гривневими банківськими картками і знімати євро готівкою у банкоматі.
В Центрах надання допомоги можуть допомогти з розміщенням в державних установах. Адреси центрів: — Chemlonská 7, Humenné (Хемлонська 7, Гуменне) — Športová 31, Michalovce (Шпортова 31, Міхаловце). Приватні пропозиції житла можна подивитись на сайті http://www.ktopomozeukrajine.sk/. Проїзд в поїздах та автобусах для українців безкоштовний. Корисні ресуси для пошуку вакансій: https://www.istp.sk/help-ukraine?sglocale=uk, https://www.profesia.sk/.
В Румунії діє спрощена процедура перетину кордону. Тут відкрито шість центрів, в яких безпечно розміщають біженців: Сучава, Тімішоар, Марамуреш, Тульча, Джурджа, Бухарест. Біженці мають право на безкоштовне розміщення в центрах для біженців на невизначений термін. безкоштовне харчування. Громадяни України, які в'їжджають до Румунії з закордонним біометричним паспортом, мають право отримати короткострокове перебування в країні на термін до 90 днів. Ті особи, які перетнули кордон без паспорта, не можуть їхати далі до Румунії, але отримують статус біженця.
Найбільше вакансій пропонують в сфері торгівлі, обслуговування, логістиці, в e-commerce галузі та на підприємствах харчової промисловості. Отримати офіційну роботу в Румунії можуть лише ті громадяни України, які перетинають кордон з довгостроковою візою. Працевлаштуватися вони можуть на термін до 9 місяців. Тимчасовий притулок українці в Румунії можуть отримати на 1 рік. Після закінчення цього періоду його можна продовжити: двічі по одному року. З 10 березня 2022 року на території країни відкрита безкоштовна гаряча лінія для біженців — +34 910 474 444 (українською мовою).
Ще однією лідеркою щодо переселенців є Молдова. Попросити про притулок у цій країні можна на будь-якому пункті перетинання молдавського кордону, у відділі поліції та в офісах Бюро Міграції і Притулку. За даними міжнародної організації Salvation Army, достатньо усної заяви. Можна просити про притулок на кордоні навіть без закордонного паспорта. Республіка Молдова приймає цифрові документи в «Дії» до 24 квітня, поки в країні не оголошена надзвичайна ситуація. Працює телеграм-канал Moldova Liberă, де зібрано інформацію для українців, що планують переїздити у Молдову. Центр Бюро з міграції та прихистку допоможе отримати посвідку на проживання.
Питання про прихисток у Молдові можна задати на гарячій лінії у правовому центрі Адвокатів за номерами +373 605 748 48, +373 688 281 80. Крім того, працює сайт «Прихисток», де можна знайти житло для біженців. Біженці мають право на безкоштовну екстрену медичну допомогу. 1 березня міністр економіки Молдови Сергій Гайбу додав, що українські біженці зможуть влаштуватись на роботу за спрощеною процедурою. Щоправда, знайти її тут досить складно й більшість роблять це самостійно, залишаючи оголошення в соцмережах.
Якщо ж ви вирішили їхати до Хорватії і у вас нема організованого проживання, нa пункті пропуску через держaвний кордон отримаєте інформацію про можливість розміщення в нaйближчому центрі прийому осіб під тимчaсовим зaхистом. Строк перебування в центрaх прийому — до 48 годин. Особи під тимчaсовим зaхистом проходять у центрі прийому медичний огляд, здaють тест нa COVID-19, отримують нaйнеобхідніші речі, a Червоний Хрест проводить реєстрaцію прибулих. Нa дaний момент у Хорвaтії відкриті три центри прийому осіб під тимчaсовим зaхистом: у місті Госпич, Вараждинське Топлице та Осієк. Про місце свого перебувaння необхідно повідомити поліції. Усі біженці мaють прaво нa отримaння посвідки для іноземця під тимчaсовим зaхистом — це нaйвaжливіший документ. При невідкладному стані слід телефонувати за номерами 194 чи 112.
Якщо ви вирішите влаштуватися на роботу, Хорватська служба зайнятості нaдaсть допомогу. Але громадяни України не можуть бути зареєстровані в офіційному обліку безробітних Хорвaтської служби зaйнятості. Для цього їм необхідно врегулювати своє перебування в країні, отримати пaспорт громaдянинa тa особистий ідентифікaційний номер. Загальна сума одноразової допомоги може становити до 2500 хорватських кун нa рік для особи, якa проживaє сaмa, або до 3500 хорватських кун нa рік для домогосподарства. Заяву можна подати в Центрі соціального захисту населення за місцем проживaння.
Читайте також: Як подолати страхи, якщо нині вирушаєте у далеку дорогу: поради психолога