Мешканка Чернігова Вікторія пережила страшні дні після початку вторгнення Росії до України. Її жахливу історію наводить BBC .
Повідомляється, що через дев'ять днів після початку війни жінка та її чоловік Петро вирішили поїхати з рідного міста, щоб убезпечити дітей.
Вони взяли речі першої потреби і вирушили в дорогу. Коли виїхали з околиць міста, в районі Ягідного дорогу їм загородило каміння. Петро зупинився, вийшов і почав його відтягувати. За кілька секунд їхню машину обстріляли.
«Уламок порізав мені голову, я стікала кров'ю. Моя старша, 12-річна дочка Вероніка злякалася. Вона почала кричати, у неї тремтіли руки, тому я намагалася її заспокоїти. Вона вийшла з машини, я пішла за нею. Потім побачила, як вона впала. Коли підійшла ближче, вона вже не мала голови», — згадує Вікторія.
В автомобіль потрапив російський снаряд, спалахнула пожежа. Петра вона більше не бачила, але його мовчання підказало Вікторії, що він також мертвий.
Наступні 24 години були запеклою спробою вижити. Вікторія з однорічною донькою Варварою сховалися в припаркованому автомобілі, але тут знову почалася стрілянина. Жінка побігла до маленької будівлі, де явно влаштувалися солдати. Сховавшись там, вона думала, як убезпечити себе та свою дочку.
Наступного дня їх знайшли російські патрульні та відвезли до Ягідного. Наступні 24 дні мати і її дитина провели у підвалі місцевої школи. На очах у Вікторії вмирали люди, які не мали доступу до необхідної медичної допомоги.
За словами Вікторії, у кімнаті було 40 людей. Світла не було, тому користувалися свічками та запальничками. Бракувало повітря, було важко дихати. Виходити в туалет майже не дозволяли, тому люди змушені були використовувати відра.
«Від нестачі руху людям було погано, вони сиділи на стільцях, спали на стільцях. Ми бачили їхні вени, вони починали кровоточити, тому ми робили пов'язки», — згадує Вікторія.
У таких умовах Вікторії довелося подумки пережити страшну втрату чоловіка та старшої доньки. Вона каже, що трималася — наскільки могла, зосередившись на порятунку життя молодшої дитини.
Вікторія та Варвара зараз у Львові, у відносній безпеці. Петра та Вероніку поховали у лісі.
Раніше стало відомо, що у Ягідному — це село біля Чернігова, п'ятий день шукають цивільних, які загинули під час російської окупації. Російські війська пробули тут близько місяця. У селі знищено більшість будинків. Понад 300 людей тримали у підвалі школи, лише іноді дозволяючи вийти надвір. У підвалі люди помирали від задухи та молилися, щоб українська армія розбила школу разом із окупантами.
Фото Pixabay