Місто Буча стала символом насильства російських військових проти цивільного населення України під час війни. Тільки на сьогодні відомо про понад 400 закатованих та вбитих мирних людей, серед яких і діти. На жаль, щодня експерти продовжують знаходити братські могили, то ж кількість жертв невпинно зростає. Депутатка Бучанської міської ради Катерина Українцева поділилася з «ФАКТАМИ» враженням від побаченого та розповіла, як наразі живе звільнене місто, яке понад місяць жорстоко страждало від рашистів.
«Вулиця Яблунська — найдовша у Бучі, це майже повністю приватний сектор. Її орки окупували першою, тому що один її кінець доходить майже до Ворзеля, інший веде до залізниці, — говорить Катерина Українцева. - І ця вулиця йде паралельно всьому Ірпеню. Тому тут рашисти розташували всю свою техніку у бік Ірпіня, поставили її між житловими будинками й били… Саме тому зараз це місто зруйноване наполовину… Буча зруйнована менше, тому що її захищали наші солдати та намагались бити прицільно, бо переживали, аби людям залишилось житло. Ось такі наші гуманні воїни.
У перші дні у Бучі на Яблунській розстрілювали все, що бачили. Розстрілювали зі зв’язаними руками тих чоловіків, які відмовлялись співпрацювати з ворогами, відсилали орків, питали, чого вони приперлись… Найбільше катували тих, хто в очі казав ворогам, що він любить Україну та буде їй вірний до кінця. Ці нелюди нікого не шкодували. Ідентифікувати наразі деякі тіла вкрай складно, адже люди певний час лежали обличчям до землі, почалась деформація".
Читайте також: «Скажи, Лавров, якщо Буча це фейк, то де зараз моя мама?» — дочка вбитої рашистами жінки звернулась до влади рф
— Наскільки мені відомо, ви вже були в своїй квартирі після звільнення Бучі…
— Так. Дуже важко було зайти у свою квартиру після підвалу, я боялась розтяжок, йшла дуже повільно. Підійшла до дверей, а там ззовні ключ. Орки діяли так: або ти їх пускаєш сам чи сусід відчиняє, або ж вони все вибивають. Мої двері їм, певно, відчинив сусід.
Зайшла у квартиру. Ознак їхньої присутності не було. Мабуть, нічого не зацікавило. А от в інших під’їздах — жахіття. Виривали двері, все поперекидали. От з ким не спілкувалась, всі кажуть, що рашисти шукали зброю, військовослужбовців та воїнів АТО. Мовляв, українці когось в себе ховали. Бувало, що обходили усі квартири тричі на день. А був випадок, коли житель Бучі відчинив двері та зопалу сказав: «А, красти будете». Й рашисти розвернулися та пішли назад присоромлені. Було дуже боляче дізнатись, що серед мешканців були ті, які водили орків і конкретно вказували на квартири та зливали всю інформацію, допомагали їжею. Зазвичай такі поселялись у нас за кілька місяців до вторгнення…
— Як наразі допомагаєте місцевим оговтатись від пережитого?
— Буча поступово оживає… Але Буча усе ще потребує особливої уваги, люди чекають на допомогу. Люди мерзнуть. Просто постійно перебувають у холоді. В результаті загострюються хронічні захворювання нирок, сечостатевої системи… Сьогодні спальники, ковдри, теплі шкарпетки розійшлися на ура. У деяких немає навіть нормального теплого взуття. Лікарів не вистачає. Люди чекають на допомогу, але викликати лікаря телефоном не виходить, немає зв’язку. Лікаря бажано возити, пального не вистачає. Тому ми створили координаційний штаб для надання масштабнішої та якіснішої допомоги жителям громади. Роздаємо плівку на вікна та брезент на покрівлі. Завезли замовлені ліки на Яблунську, пили, сокири — на Центральну. Привезли заряджені телефони із сім-картами. Усе, що встигли зробити лише за 5 годин, зробили. Але це крапля в морі. Крім того, над дуже потрібні для роботи у штабі на волонтерських засадах люди. Повідомлення можна надсилати у ватсап на номер 733 833 878 (починати зі слів «Робота в КШУ»).
Читайте також: «Коли у Бучу приїхала ФСБ, почались масові розстріли»: свідчення місцевих жителів