Лікар-анестезіолог Олександр Бєлаш рятував життя людей в оточеному Маріуполі в перші 3 тижні війни. Він рятував дітей, вагітних жінок та їх ненароджених дітей, поранених і хворих 3 тижні, не виходячи з лікарні.
«Працював санітаром, виносячи з колегами мертві тіла у кімнату на першому поверсі лікарні чи у підвал, — розповідає журналістка Соломія Калюжна. — Коли стало неможливо надавати медичну допомогу, вирішив залишити місто. Закінчились ліки, вода, стерилізаційні та операційні матеріали. Не було світла й тепла. До останнього не вірив, що вирветься з того пекла та врятує сім’ю. Він 22 роки пропрацював лікарем у Маріуполі. Знав, що таке війна, з 2014 року, але не міг навіть у страшному сні уявити, що його очікує у 2022-му.
Зараз Олександр Бєлаш разом із дружиною і сином знаходиться у Луцьку. Працює у міській лікарні. Його історія — це страшне свідчення російської окупаційної війни проти України. Усі бачили звернення цього лікаря, який не приховував емоцій після реанімації дівчинки, яку вбили орки… На тому відео звернення з матами до путіна вийшло на перший план. Але це були не просто слова, це були пережиті емоції. Російські ЗМІ відразу відреагували й сказали, що це постановочні трюки. В коментарях писали, що медики неправильно виконували реанімаційні дії. Але на це Олександр Бєлаш дає чітку відповідь: щоб у вашому житті ніколи не було таких «постановочних кадрів», не було ніколи такого жаху. Це було у перші дні війни. До цієї дівчинки лікарі працювали день і ніч, безкінечно й цілодобово, бігаючи у приймальне відділення, адже не було зв"язку. Лікарі жили в операційному блоці. Було дуже багато поранених і загиблих. Трупи носили у кімнату з вибитими вікнами на перший поверх. Це був морг".
Одного дня Олександра Бєлаша з колегою покликали у приймальне відділення. Відразу побігли. На ношах лежало маленьке тільце.
«Вони не очікували побачити дитину. У ту ж мить почали виконувати реанімаційні дії, які тривали близько пів години. Робили все, що могли, а сльози капали на цю дитину. На жаль, були безсилі. Лікарі, медсестри, які не один раз бачили смерть, плакали. Сльози капали на тіло невинної 6-річної дитини».
«Покажіть тому путінському х*лу очі цієї дитини. Хай побачить, що він зробив… Щоб він здох!» — ці слова зі сльозами на очах вигукнув лікар після намагань реанімувати дитину.
Коли розбомбили пологовий будинок, до лікарів почали привозити вагітних з осколковими пораненнями. Одній вагітній жінці через поранення ноги ампутували стопу. Щодо вагітної жінки на носилках, фото якої облетіло увесь світ, у неї було обширне осколкове поранення. На жаль, її не врятували, маля було вже мертве…
Читайте також: «Тато з донькою загинули від удару ракети по будинку, мати з сином — в розбомбленій лікарні»: рашисти знищили родину з Маріуполя