У Дніпрі відбулося прощання з бійцем 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» — 25-річним командиром роти Владиславом Скворцовим з позивним «Скворець». Він загинув у боях на Харківщині.
«Цього дня я найбільше боялася. І я досі не вірю, що це сталося, — згадує колишнього друга Валерія Світла. — Він не міг загинути. Він завжди виживав, був для нас символом бойового духу України. Я завжди пам'ятатиму маленького Влада у 8 класі у зеленій сорочці, який допомагав мені з англійською мовою. Я завжди пам'ятатиму, як раділа, коли вступила на перший курс, прийшла і побачила його у своїй групі, адже завдяки йому я стала старостою! Саме він висунув мою кандидатуру! Я пам'ятаю, як він любив всесвітню історію та історію України та завжди починав дискусії з цього приводу, а потім потопав у книгах. Я пам'ятаю, як ми групою зустрічали його у 2015 році після АТО, куди він пішов у 2014 році добровольцем. Він повернувся чоловіком із великої літери, змужнів, став прикладом для всіх. Я пам'ятаю всі його історії з війни, особливо пов'язану з шевроном новоросії, який він забрав як трофей перемоги над цими тваринами. Я точно буду пам'ятати твої судочки з гречкою і салатом, і де б ти не був, ти завжди був із судочком. А після пар ходив у спортзал і на тренування. Я пам'ятаю, як ти закохався у свою майбутню дружину та матір твоєї доньки, і пам'ятаю ваше весілля. Я пам'ятаю, як ти був закоханий у все, що відбувається у твоєму житті, особливо у свою сім'ю. Я впевнена, що, коли народилася донька, ти став найщасливішою людиною на планеті. Вона твоя маленька копія. Ми зробимо все, щоб вона знала, яким Героєм був її батько. Я пам'ятаю наше останнє листування, де ти писав, що вас бомбить авіація, але ви красені, даєте відсіч, що у тебе вся амуніція і продукти є, що ви відбили Тростянець і вас там зустрічали як рок-зірок. Я пам'ятаю, як Яна з трепетом збирала тобі посилки щотижня і не могла знайти собі місце, доки ти її не отримаєш до рук».
Попрощалися з Владом на Краснопільському кладовищі. Туди прийшли його родичі, друзі та побратим Володимир.
«Він був взірцем для багатьох військових. Не кожен кадровий офіцер може себе так поводити. Влад загинув від артилерійського обстрілу, він не почув виходи снарядів і не встиг вчасно сховатись. Біля нього „лягло“ дуже близько», — розповів «Суспільному» військовослужбовець ЗСУ Володимир.
У Владислава Скворцова залишилися дружина та п’ятимісячна донька Кіра.
Раніше на Вінниччині з військовими почестями поховали 27-річного молодшого лейтенанта Романа Вакарчука. Командир 3-го взводу 1-ї роти військової частини А 2980 загинув у бою на Херсонщині.
Читайте також: «Під час прощання з полковником ЗСУ його бійці відбивали наступ рашистів»: Валерію Гудзю надано звання Героя України