Психологи рекомендують лікувати стрес, спричинений війною, за допомогою тварин. Особливо, кажуть, це працює із дітьми, які за два місяці вже втомились від тривоги та страху…
«Я раджу батькам та дітям попрацювати над метафорою «Тварини-захисники», — пояснює психологиня Наталія Цумарєва. — Дітки малюють тварин і надають їм чудодійних якостей — сміливість, впевненість, можливість стати невидимим, дихати під водою, літати, проходити крізь стіни… Це додасть дітям віри у зовнішні сили, у те, що коли їм буде сумно — їх утішать і розвеселять, коли страшно — захистять.
Багато розмов має бути про реальних домашніх улюбленців, які лікують, втішають, веселять, дають відчуття, що ти не один. Ще раз пересвідчуюсь, що для багатьох дітей — це не просто розвага і забаганка, а потужний ресурс, друг, член сім'ї, розрада, довірена особа, об'єкт турботи й захисту, розуміння циклічності життя і смерті. Існує цілий напрям в медицині і психотерапії — аніматерапія. Більше відомо про чудодійний вплив дельфінів, коней, собак. Проте, я думаю, кожен із видів домашніх тварин, птахів, плазунів, гризунів, риб, які є улюбленцями дорослих та дітей, чинить позитивний вплив на наш психофізіологічний стан. Недаремно на початку війни ми з моїм котом так міцно обнімалися — давали один одному відчуття захисту і впевненості, знімали стрес. Так я на собі відчула потужний позитивний вплив кототерапії.
Моя колега говорила, що в цей час її обліпили всі п'ятеро котів і муркотіли, утворюючи потужну вібротерапію.
Також гарною технікою є лялькотерапія, яка допомагає дітям справитися зі страхом, — це маленька іграшка (5−10 см), закріплена широкою резинкою на зап'ястку дитини. Суть в тому, що дитина із жертви перетворюється на її захисника — втішає, гладить, заспокоює, співає пісні, заколисує, коли їй самій страшно. Бо дитина — старша, сильніша, більш досвідчена".
Крім того, за словами психологині, широкої популярності зараз набуває хібукітерапія — робота із м'якою іграшкою собачкою-обнімашкою, яку винайшли її ізраїльські колеги.
Читайте також: «Я люблю слово «молодець»: як підтримати дитину під час війни і не зробити її залежною від постійного схвалення
«Я закликаю дорослих — не обезцінюйте прив'язаність дітей до тварин фразами типу: „Ми купимо тобі нового кота“, „Він був старий, заведемо молодого“, „Викинь його, він мені набрид“… — каже Наталія Цумарєва. — Це не тільки образливо, але й може травмувати дитину. По можливості, забирайте тварин із собою. Адже вони зараз — потужний ресурс. Вони — про взаємовпливовість, про відповідальність, про друга, з яким можна і без слів поділитися своїми страхами і прикрощами, про відчуття захищеності та дому».
Читайте також: Як допомогти дитині адаптуватися в умовах евакуації: поради кризового психолога