Блоги

«Прокляття українців відчувати на собі доведеться не одному поколінню орків», — Олександр Швець

16:20 — 6 травня 2022 eye 1858

Головний редактор «ФАКТІВ» Олександр Швець проїхав Житомирською трасою і поділився розповідями товариша про запеклі бої під Києвом

«Щойно повернувся додому з поїздки Житомирською трасою, — пише Олександр Швець у соцмережах. — Стоянка, Дмитрівка… Місця нещодавніх запеклих боїв між захисниками Києва і полчищами шалених російських орків, до зубів озброєних, які значно перевершували наші підрозділи у живій силі та техніці. Перевершували практично у всьому, окрім прагнення боротися до кінця!

Старий товариш розповів про випадки разючої мужності та рідкісної майстерності наших бійців, які вдвох (!) зуміли «погасити» цілу колону бойової техніки противника, а також «партизанських» дій справжніх патріотів, які зуміли в тилу ворога скоригувати обстріли української армії таким чином, що від окупантів й мокрого місця не лишилося. У прямому сенсі цього терміну.

Той же товариш звернув мою увагу на розбитий прямим попаданням російський танк, поряд з яким валялися черевики одного з «визволителів». Поряд із черевиками із зірваної вибухом вежі вивалився дорогий махровий рушник відомого бренду. «Такі в російській армії явно не видають», — сумно зауважив він, який знає десятки прикладів нахабного мародерства загарбників, які грабували будинки місцевих жителів.

І ще одне мене вразило у його оповіданні. Були серед місцевих й ветерани радянської армії, які свого часу закінчили ті ж військові училища, що й російські десантники, які прибули в Україну «у відрядження». «Краще здайтеся у полон української армії, — переконували вони пацанів у російській формі, які до кінця так і не розуміли, якого біса вони тут роблять. — Ви бодай зумієте зберегти своє життя. Адже українці б'ються до кінця, бо це наша земля, це наші будинки, це наша країна. І відступати нам звідси нікуди. А що ви тут робите? В ім'я чого ризикуєте своїм життям?.. Ідіть назад!» І у відповідь чули одне й те саме: «Там, за нами, стоять загороджувальні загони кадирівців. Вони нас живими звідси не випустять…»

Розбиті танки, згорілі черевики і награбоване майно — ось, власне, все, що залишилося на нашій землі від цих рязанських, чеченських і бурятських вояк, які поїхали у «відрядження». І ще — вічна ганьба та вічне безслав'я народу, який за словами вірних путінських прислужників Лаврова та Гундяєва, «ніколи ні на кого не нападав». І прокляття за вселенське зло, вчинене ними на нашій землі. Прокляття, відчувати які на собі доведеться не одному поколінню орків" .

Фото Олександра Швеця із соцмереж

Матеріали, розміщені у рубриці «Блоги», відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.