Навесні та влітку м’ята особливо популярна — її додають у салати, коктейлі та прикрашають нею брускети. А чай із цієї запашної трави корисно пити для схуднення, він здатний спалювати зайві калорії, прискорювати метаболізм і розщеплювати підшкірний жир… Чим ще корисна така трендова нині у народній медицині та кулінарії м’ята, «ФАКТАМ» розповів відомий травник Андрій Форсюк.
— Широко використовувати м'яту почали ще в Стародавньому Римі, коли дізналися про позитивні властивості для самопочуття людини, — каже Андрій Форсюк. — Зараз рослина культивується в багатьох країнах світу. У м'яті містяться дубильні і смолисті речовини, ефірна олія, каротин, аскорбінова, хлорогенова, кавова і олеанолієва кислоти, рутин, глюкоза, фітостерини і інші корисні речовини. М'ята підсилює секрецію травних залоз, посилює перистальтику, пригнічує процеси гниття й бродіння в травному каналі. Цікаво, що жовчогінні властивості ментолу значно поступаються перед жовчогінними властивостями еквівалентної кількості листя м'яти. Вживання чаю з м'яти показане при захворюваннях шлунково-кишкового тракту (нудота різного походження, блювання у вагітних, кишкові кольки, метеоризм, катаральні стани травного каналу). Листя цієї рослини входить до складу вітрогінних чаїв, потогінного чаю, жовчогінного чаю, заспокійливих чаїв, шлункового чаю. Найчастіше настій трави м'яти водяної вживають як жовчогінний засіб, при шлунково-кишкових розладах, при болях і спазмах у шлунку й кишківнику, при метеоризмі й проносах та при порушеннях серцебиття…
— Як заготовляти м’яту і як зберігати її?
— Для виготовлення ліків використовують траву або листя м'яти перцевої. Заготовляють сировину, коли половина квіток у суцвітті вже розпуститься, а решта ще перебуває в стадії бутонізації. Свіжу або сушену траву використовують як сировину для добування ефірної олії. Щоб одержати листя, яке використовують для виготовлення галенових препаратів, сушену траву обмолочують і стебла відкидають. Сухого листя виходить 7−8%. Зберігають його у щільно закритих банках чи бляшанках у сухому темному місці. Строк придатності — 2 роки. Також використовують траву м'яти водяної, яку заготовляють під час цвітіння рослини, зрізуючи в першій половині дня облиствені частини стебла. Зібрану траву сушать під укриттям на вільному повітрі або в провітрюваному приміщенні. Сухої трави виходить 14—15%. Готову сировину зберігають у добре закритих банках або бляшанках. Строк придатності — 1 рік.
— Чи могли б порекомендувати рецепт м’ятного чаю?
— 1 чайну ложку листя залити 1 склянкою окропу, настояти в закритому посуді 30 хвилин, процідити. Пити по пів склянки 3 рази на день за 15 хвилин до їди як заспокійливий, спазмолітичний і жовчогінний засіб.
— А кому вона може зашкодити?
— Препарати з м’яти, особливо перцевої краще не вживати дітям до 12 років. У перші три роки життя чай з м'ятою категорично протипоказаний через небезпеку отруєння ментолом. Регулярне та довготривале вживання м'ятного чаю небезпечне для чоловічого здоров'я. При умові щоденного приймання більше ніж 500 мл настою, м'ята впливає на зниження рівня тестостерону та негативно впливає на потенцію. Завдяки вмісту олеанолової кислоти знижує якість і рухливість сперми, викликаючи безпліддя. Але ця властивість може бути корисна жінкам з високим рівнем тестостерону (рекомендується вживати різні сорти м’яти).
Відомо, що в умовах війни жування м'ятного листочка може замінити чищення зубів. Крім того, м'ята зміцнює імунітет.