У Рівному, де нещодавно попрощалися з волонтером Михайлом Супруном, 10 травня провели в останню путь сержанта Олександра Пінчука, який загинув, захищаючи населений пункт Пречистівка Донецької області. Про це повідомляє міська рада.
Олександр з юності хотів служити в армії. Тож після закінчення Рівненського державного комерційного технікуму про вищу освіту не було й мови.
«Відслужу в армії, тоді вже вчитимусь, — пригадує слова сина мама. — 1,5 року Сашко служив у танкових військах. Опісля — пропонували залишитися й будувати військову кар’єру, але активний, непосидючий Сашко знову шукав щось нове. Тож повернувся додому, аби знайти себе. Коли ж почалася війна, Олександр хотів записатися до лав тероборони. Але виявилось, що підрозділи вже укомплектовані.
Два дні він мені не телефонував, я сама набираю. А він мені прислав повідомлення: «Мам, я в армії». Яка армія? Де? Невже повістка прийшла, а я й не знала. Вже не знала, що думати, знову дзвоню йому. От тоді тільки розказав, що записався в ЗСУ добровольцем і вже був на полігоні на навчаннях. Олександр любив спорт, займався кікбоксингом. Був готовий віддати все для інших, не залишивши собі нічого. Вранці говорив і зі мною, і з молодшим братом. Все заспокоював, казав, що все нормально, щоб не переживала. Але серце відчувало щось недобре…"
Щирий, добрий та світлий чоловік до останнього був вірний собі та людям, віддав усе без решти, віддав найдорожче — своє життя.
Поховали 40-річного Олександра Пінчука на кладовищі «Нове» на алеї героїв. У загиблого залишились мама та брат…
Читайте також: «Це була найдобріша у світі людина. Забрала клята війна»: сповідь матері про загиблого у Гостомелі сина-героя