Повномасштабне військове вторгнення росії, яке розпочалося 24 лютого 2022 року, поставило багато небачених раніше питань та проблем як перед українською державою, так і перед мільйонами громадян. У тому числі — це прямі втрати, які поки що погано піддаються загальному підрахунку. Втрати як людських життів, так і майна. Так чи інакше і фізичні особи, і підприємства, що зазнали втрат від бойових дій, потребують розуміння: чи можливе якесь відшкодування цієї шкоди, чи потрібно із цим просто змиритися. Відповідь дав адвокат Вадим Володарський.
— Потрібно сказати, що керівництво держави, очевидно, розуміє нагальність та актуальність цієї проблеми, навіть, попри те, що сама війна — триває, — каже Вадим Володарський. — Так, розглядаються варіанти відшкодування втраченого житла його власникам (хоча конкретного механізму досі немає) самою державою. Очевидно, до заходів, які полегшують придбання майна, зокрема, транспортних засобів, замість втрачених, потрібно віднести й внесення змін до законодавства, які дозволяють ввезення транспортних засобів з-за кордону без митних платежів. Проте, житлом матеріальні втрати від бойових дій не вичерпуються. Оскільки знищено багато чого, від великих підприємств до належних людям речей домашнього вжитку.
— Чи є можливість добитися відшкодування цієї шкоди правовим шляхом? І, якщо так, то що має бути зроблено для цього у межах правової системи України, як з боку держави, так і юридичної спільноти?
— Для відповіді на ці питання необхідно виходити з того, що судова система України продовжує функціонувати, або відновлює функціонування там, де суди не працювали внаслідок бойових дій та/або окупації. Факт російської збройної агресії щодо України є загальновідомим (а також зафіксований у цілому ряді актів Верховної Ради України та Президента України), та як такий не підлягає окремому доказуванню. Дії держави-агресора є протиправними як з точки зору міжнародного права, так і з точки зору законодавства України. Одним з аспектів такої протиправності дій є те, що вони, серед іншого (порушення міжнародного права, можливе вчинення конкретними особами військових злочинів тощо), є й цивільноправовим деліктом. Відтак, можливе й відшкодування шкоди на відповідних правових підставах.
Читайте також: Взяти за основу досвід Кувейту: які компенсації отримають українці за зруйноване путіним житло
— Чи може в українському суді бути відповідачем іноземна держава?
— Це питання вирішено Верховним Судом у Постанові від 14 квітня 2022 року у справі № 308/9708/19. Верховний Суд виходить із того, що в разі застосування деліктного винятку будь-який спір, що виник на її території в громадянина України, навіть з іноземною країною, зокрема рф, може бути розглянутий і вирішений судом України як належним та повноважним судом. Отже, після початку війни в Україні з 2014 року суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено рф, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі в результаті збройної агресії рф, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.
Таким чином, подання позову про відшкодування шкоди саме до держави-агресора, якщо ця шкода спричинена саме внаслідок агресії, — є можливим. Очевидно, що предметом доказування у такій справі може бути те, що шкоду спричинено саме у ході бойових дій, або під час інших, пов’язаних з агресією, подій, а також розмір такої шкоди (як матеріальної, так і моральної, зокрема, коли мова йде про загибель людей). Окрім того, серед відповідачів можуть бути конкретні російські фізичні та юридичні особи, пов’язані зі спричиненням такої шкоди. Наприклад, якщо відомо, що певна особа створила та керує «приватною військовою компанією», не зареєстрованою у встановленому порядку, і саме бійцями цієї компанії спричинено шкоду у даному конкретному випадку. Можуть бути й інші подібні ситуації, коли, власне, держава-агресор буде не єдиним відповідачем у справі.
— І тут виникає питання щодо виконання таких судових рішень. Як бути?
— Тут є два механізми. По-перше, у зв’язку із санкціями в Україні блокується ряд саме державних російських активів. Та у порядку виконання судових рішень можливе звернення стягнення на ці кошти та майно. По-друге, є можливість виконання судового рішення у третіх країнах, відповідно до міждержавних угод про правову допомогу. У тому числі це стосується й тих держав, які також заарештували активи держави-агресора при застосуванні санкцій. Очевидно, що у другому випадку є необхідною координація дій українських юристів, які займаються веденням справ в українських же судах, тих, хто спеціалізується на міжнародному приватному праві, а також іноземних юристів (відповідної країни). Обсяг таких справ потребуватиме залучення багатьох юристів, можливо, як на професійних, так і на волонтерських засадах.
Читайте також: Чи можна отримати страхові виплати за пошкоджене рашистами майно — розповідає адвокат